В Україні низка історичних архітектурних пам’яток перебувають у вкрай незадовільному стані. Причини різні — брак коштів на реставрацію, складні дороговартісні процедури створення проектної документації, байдужість представників влади тощо. До таких пам’яток в Острозі належала Велика синагога, аж поки влітку 2016 року за її відновлення не взявся член єврейської громади міста, меценат та депутат міської ради, інженер-будівельник Григорій АРШИНОВ. Про це пише газета День.
Велика синагога, якій понад 400 років, пов’язана з іменем рабина Самуеля Едельса (Махарша) — видатного талмудиста. У XVII столітті він її перебудував за свої гроші, і з того часу синагога стала найбільшою у Східній Європі. Також вона пов’язана з постаттю Шолома Лурії (Махаршал), який 1550 року очолював в Острозі вищу школу рабинів. Синагога функціонувала як культова споруда до 1939 року, а з приходом радянської влади її закрили. У період Другої світової війни постраждав лише дах однієї з прибудов жіночих галерей, однак будівля залишилася загалом цілою. У повоєнний час, до середини 1990-х, синагога використовувалась як склад міськторгу. У кінці 1980-х задля музеєфікації споруди та створення в ній експозиції музею розробили проектну документацію на реставрацію. Утім, із різних причин відновленням синагоги так ніхто і не займався. Потім синагогу руйнували й плюндрували люди, а також погодні умови. Як наслідок — будівля залишилася без даху, дверей та вікон.
«Серйозною мотивацією розпочати реставраційні роботи у синагозі стала для мене публікація дослідника сакрального мистецтва Сергія Кравцова «Пам’ятати чи забути?» у грудні 2015-го в журналі European Jewish Heritage. Учений вказував на важливість Острозької синагоги як сакральної споруди й на те, що може настати точка неповернення цієї культурно-історичної пам’ятки. У статті була певна іронія і сарказм на адресу місцевої влади, уряду України, очільників Європи, єврейської діаспори на Заході. Я сприйняв це як докір особисто мені, адже багато років є депутатом у міській раді й членом єврейської громади. Пам’ятаю, не міг спати два тижні після цього, а потім звернувся за порадою до активіста Меєра Габайя Ісраеля, який опікується збереженням могил цадиків — людей, що досягли пізнання світу і є посередниками спілкування віруючих з Творцем. Ми тоді склалися по п’ять тисяч доларів, щоб розпочати роботу», — розповідає Григорій Аршинов.
Розпочали з покрівлі, оскільки її не було ще з 2000-х, і будівля з кожним роком піддавалася дедалі більшому руйнуванню. Як розповідає Григорій Аршинов, у той день, коли туди привезли першу цеглу на відбудову аттиків, один хлопчина, який металошукачем збирав «цікаві» речі, приніс йому ключа від синагоги. Невідомо, від яких це дверей, але знахідка виявилася у приватній садибі за 20 метрів від синагоги. «Це стало для мене знаком із небес. До речі, у 1939 році, перед початком вторгнення радянської армії в Острог, один із ключів від синагоги загубився. Рабин тоді сказав, що це погана прикмета і на єврейську громаду чекають важкі часи. Так і сталося, адже у 1941 році розпочався Голокост, під час якого було знищено 12 тисяч євреїв, і, відповідно, у 1942 році єврейська громада в Острозі перестала існувати взагалі», — зауважує Григорій Аршинов.
На сьогодні уже вдалося відтворити склепіння автентичною цеглою, східний і південний фасади, встановити вікна, на завершальному етапі — тинькування стін та стелі, відновлюється декор колон та пілястр.
Григорій Аршинов планує, щоб ця синагога діяла як культова споруда. Також мріє відновити дві втрачені частини — північну жіночу галерею і західний фасад.
«Я хочу, щоб у цих частинах діяла експозиція історії євреїв Острога і Голокосту. Ця частина історії міста взагалі ніде не представлена, а без її знання можуть бути катаклізми знову. Також мрію зробити навчальну кімнату для Центру юдаїки Національного університету «Острозька академія» та відтворити генизу — місце для зберігання священних книг, і помістити туди Тори XVIII ст., які зберігаються зараз у фондах Острозького державного історико-культурного заповідника. І, звісно, унікальні експонати — два ядра, що влучили в синагогу 1792 року під час російсько-польської війни, але не вибухнули, оскільки в цей час у святині молилися євреї», — розповідає Григорій Йосипович.
У 2019-му виповнюється 80 років з моменту закриття Великої синагоги в Острозі, тому до цієї дати Григорій Аршинов хоче внести у святиню Тору. А цьогоріч планує розмістити на дверях мезузу — оберіг із сакральним текстом, що розміщується у правій частині дверей усіх єврейських приміщень, зокрема й житлових. Плани на далеку перспективу — створення на базі Острозької синагоги релігійної вищої школи для хлопчиків на зразок тієї, яка існувала з 1550 до 1939 року. На його думку, це можна втілити, об’єднавши зусилля з Острозькою академією. У такій школі хлопчики з єврейських родин могли б паралельно з релігійною здобувати й світську освіту.
«Зараз відновлювальні роботи над синагогою здійснюються за мої кошти і ту частину, яку надав Меєр Габай Ісраель. Виконати все за ці гроші дуже важко. Тому сподіваюся, що ми зможемо залучити інвесторів для реалізації такої благородної справи», — підсумовує Григорій Аршинов.
