39-річний Микола із Млинова, колишній учитель інформатики та трудового навчання, сьогодні — військовослужбовець ЗСУ, діловод продовольчої частини в 57-му батальйоні 104-ї бригади.
Історію бійця оприлюднили у пресслужбі 57-ого окремого батальйону сил ТрО ЗСУ Рівненщини.
«Позивний "Вчитель" прийшов органічно. П’ять років у школі — це не просто професія, це відбиток у характері. Вміння пояснювати, слухати, бути терплячим. Потім — робота на себе, ремонти, будівництво, керівництво будівельною бригадою. А коли почалося повномасштабне вторгнення — не вагаючись пішов у ДФТГ. А звідти — підписав контракт і став частиною Збройних сил».
У 57-ий батальйон чоловік вступив у січні 2025 року. Відтоді тримає стрій. Служба — не легка, але колектив хороший. Саме це додає сили.
«Я діловод продовольчої частини. Відповідаю за харчі. Це не просто папери. Це те, без чого не може бути боєздатної армії. Голодний боєць — небоєздатний боєць. А ситий — уже готовий тримати фронт».
"Гарячих точок" за плечима поки не було. Але робота — безперервна. У тилу — свій фронт.
«Вдома чекає дружина і двоє дітей. Старший син — студент, навчається на комп’ютерного інженера. Молодший — школяр, третій клас. Усі чекають, хвилюються, мріють про день, коли можна буде знову жити разом — спокійно, без звуків війни».
У вільний час — коли він узагалі буває — Микола переглядає новини з фронту. Каже, що не завжди хороші, але бути в курсі — це теж частина обов’язку.
У війську не сам. Є рідні, є швагро — теж служить тут, у 104-ій бригаді.
"Свої люди поруч — це важливо", — каже чоловік.
Після перемоги Микола планує повернутися до будівельної справи. Каже:
"Це буде актуально як ніколи. І досвід маю, і бригада частково збереглася. Дзвонять, питають, радяться. Я на зв’язку".
