Великдень — одне із найбільших релігійних свят у році. Його святкують практично у кожній українській родині.
Безліч традицій, прикмет, обрядів та застережень існувало й досі існує, пов’язаних із цим днем. Деякі з них мають суто християнське походження, а деякі перейшли ще від наших язичницьких пращурів.
Отож, які прикмети сформували слов'яни на основі спостережень за природою та закономірностями:
- Якщо людина бачить світанок у Великодній ранок, то до неї в будинок постукає удача.
- Хороший знак, коли в ніч Великодня приснився померлий родич. Провісник того, що в цьому році сім’я буде здорова.
- Для молодої сім’ї в цей день почути зозулю, значить, в недалекому майбутньому очікувати збільшення родини. Якщо птицю почула незаміжня дівчина – бути сватанню та весіллі.
- Коли в перший день Великодня погода морозна або дощ із громом, то врожай у цьому році буде хорошим.
- Другий день свята супроводжується ясною погодою – літо пройде в дощах.
- Якщо під час святкового богослужіння гасне свічка – на смуток, коли ж свічка протрималася до кінця служби та людина її сама загасила – до удачі.
- На Великдень почуєте як стукає дятел – скоро матимете власний дім.
- Коли ніч Великодня проходить з яскравим зоряним небом – чекайте заморозків.
- У сім’ї буде благополуччя, якщо господиня спекла пишний і гарний великодній хліб.
- На Великдень небо похмуре – літо не буде теплим.
- Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.
- На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.
- Якщо на пасхальному тижні вдаришся у лікоть – милий згадав.
- Якщо в борщ впала муха – чекай побачення.
Що не можна робити на Великдень:
- лаятися;
- з'ясовувати стосунки;
- розмовляти на неприємні теми;
- ображатися;
- дратуватися;
- скаржитися;
- псувати настрій іншим людям,
- переїдати та напиватись алкоголю,
- прибирати та робити не обов'язковову хатню роботу,
