Військовослужбовець рівненського підрозділу Національної гвардії Вадим на псевдо Сапер – командир інженерно-саперного відділення. Нацгвардієць розпочав службу в лавах Національної гвардії України ще в 2016 році. Спочатку військовослужбовець проходив строкову службу в запорізькому підрозділі, а потім підписав контракт з рівненським підрозділом НГУ.
Початок повномасштабного вторгнення Вадим зустрів в одному з навчальних центрів, де навчався інженерно-саперній справі.
«Я був в наряді, з самого ранку нас підняли по бойовій тривозі, швидко екіпірувалися і зайняли оборону нашого навчального центру», – коментує нацгвардієць.
Після того військовослужбовець повернуся в Рівне і розпочав службу на одному з важливих державних об'єктів.
Згодом нацгвардієць пройшов бойове злагодження зі своїм підрозділом.
«Ми пройшли всю загальновійськову підготовку від а до я. Упродовж кількох місяців відточували навички з тактики, тактичної медицини, вогневої підготовки. Я проходив підготовку і навчав хлопців інженерно-саперній справі, далі ми моделювали сценарії максимально наближені до бойових», – розповідає нацгвардієць Вадим.
У грудні минулого року Вадим разом зі своїм підрозділом відправився на виконання бойових завдань на Донеччину. Там військовослужбовці вели оборонні бої і несли службу на блокпостах.
«Увесь час ми були налаштовані на позитив, за період проходження служби ми добре знали один одного і були готові працювати разом. Проте, під час зіткнень з ворогом доводилось по-різному, адже тактика дій ворога постійно змінювалася», – додає нацгвардієць.
За словами Сапера, найтяжчим на фронті для нього був підхід і відхід до позицій, адже військовослужбовцям доводилося швидко пересуватися під артилерійськими обстрілами і скидами з дронів.
«Для мене важким був захід на позиції, адже ти маєш швидко зорієнтуватися і уникнути ворожих загроз. Крім того, важлива фізична витривалість і стійкість».
Про перші бої військовослужбовець розповідає так:
«Спочатку тебе переповнює шалений адреналін, подавляючи вогнем ворожу силу противника, ти просто автоматично змінюєш магазин за магазином. Коли звикаєш до постійних боїв, то розумієш, як краще організувати тактику дій і стрільбу», – коментує Сапер.
Найтяжче групі нацгвардійця Вадима довелося в Авдіївці.
«Спочатку обстановка в зоні нашої відповідальності була відносно спокійна. Ми виявляли ворожі групи і знищували їх, потім ворог змінив тактику дій. Проте згодом ситуація різко змінилися, наша група заходила на позиції на 3-4 дні, а вийшли ми на 12-ий день. Це була дуже холодна зима, запаси води швидко закінчилися і нам довелося гризти лід. Їсти там не хотілось, півбатончика з’їв і цього тобі достатньо на півдня. Ми майже не спали, кожен тримав свій сектор, могли тільки по півгодини подрімати. У групі було 3 військовослужбовців з мого відділення, нам доводилося відбивати штурми ворогів групами по 8-10 людей. Ворогів я поділяв на кілька категорій: непідготовлені або ті, які ймовірно вживали якісь заборонені речовини та йшли в наступ, співаючи пісні, навіть не намагаючись ховатися від куль, і підготовлені – вороги, які застосовували тактику малих штурмових дій. Зазвичай ці штурми проходили на світанку або пізно вночі і тривали по кілька годин, проте ми змогли протриматися і знищити чимало ворогів», – розповідає нацгвардієць на псевдо Сапер.
Сапер акцентує на важливості злагоджених дій підрозділу задля якісного та ефективного бойових завдань.
«Під час підготовки до виїзду ми вдосконалювали навички з тактики, військово-медичної підготовки, інженерно-саперної справи, але разом з тим навчалися взаємодії військовослужбовців. Коли ти на виконанні завдань ти можеш розраховувати підтримку своїх побратимів, знаєш їхні можливості і сильні сторони. Завдяки взаємодії підрозділу нам вдалось зберегти життя на полі бою», – ділиться нацгвардієць Вадим.
