Рівне Медіа
Словацького 4-6 Рiвненська область, Рiвне
+380676111844

Взяв у полон росіян та зберіг своїх бійців: історія гвардійця з Чернігівщини

Штаб-сержант Костянтин присвятив армії 20 років свого життя. Зараз він проходить службу в лавах Національної гвардії України. З перших днів війни Костянтин стояв на захисті свого рідного міста – Чернігова.

«Пам'ятаю, як 26-го лютого ми займали оборону на одному із в'їздів у місто та готувалися зустрічати ворога. Отримавши інформацію, що неподалік наших позицій рухається ворожа техніка, ми пішли у розвідку. Просуваючись по приватному сектору, я помітив три танки Т-72 з білим маркуванням на стволах, які рухалися просто навпростець жилими подвір'ями чернігівців – це були орки. Передавши інформацію командуванню, ми почали відступати до наших позицій. Потім підтягнулись наші танчики зі славетної першої танкової бригади. Влучними пострілами вони знищили два Т-72 та один підбили», – пригадує гвардієць.



Того ж дня Костянтин разом зі своїми побратимами захопили у полон двох військових рф з екіпажу підбитого танку, один з них виявився начальником штабу танкового батальйону.

«Через два дні по нашим позиціям рашисти відкрили щільний вогонь з артилерії. Вони хотіли знищити наші танки та блокпост, який стояв у них на шляху. Орки й раніше обстрілювали межі міста, але це були хаотичні цілі, влучали то у баки з під сміття, то у жилу дев’ятиповерхівку. Під моїм командуванням були строковики та молодий контрактник, тому я прийняв рішення сховати весь свій особовий склад у погріб приватного будинку, який знаходився біля нашого посту, а сам залишився на позиції для контролю оперативної обстановки та вчасної доповіді у разі її зміни. В момент коли я переміщався з одного окопу в інший, неподалік від мене розірвався снаряд – і осколок з нього влетів мені прямісінько в ногу. Розуміючи, що я отримав поранення, але не відчуваючи болю я доповз до укриття та сам наложив собі турнікет. Побратими одразу витягли мене з під обстрілів та доставили до лікарні», – розповідає Костянтин.

Лікарі буквально по частинках склали гвардійцю велику гомілкову кістку правої ноги та витягли звідти осколок.

Попереду у Костянтина довгі місяці реабілітації та відновлення. Але він не засмучується та ні хвилини не жалкує про те, що тоді сам залишився на позиції.

Згідно з указом Президента України гвардійця нагороджено медаллю "За військову службу Україні".

Джерело - Національна гвардія України.

Читати також

03.07.2022 "Четвертий батальйон взяли в полон свого комбата": окупант розповів про дезертирство в армії рф

У перехопленні окупант розповідає дружині про велику кількість поранених. Оскільки їхній підрозділ тільки-но вийшов із серйозного бою. А в сусідньому підрозділі командира, який хотів втекти, затримали його підлеглі: «Четвертий батальйон, вони взяли в полон свого комбата. Примусили з ними бути, щоб не зй… (втік). Тому що в них там трьохсотих дох… (багато). Ми вчора також машини завантажили. Вже напоготові валити. Команда надійшла, стояти далі. Вчора більше двадцяти чоловік трьохсотих росіян вивезли».

03.07.2022 У полоні окупантів перебувають 8 представників місцевої влади

Це чиновники із Запорізької, Херсонської та Харківської областей. Станом на 2 липня у полоні російських військових перебувають: Євгеній Матвєєв – Дніпрорудненський міський голова Олександр Шмиголь - Вільхівський сільський голова Олександр Бабич – Голопристанський міський голова Ігор Колихаєв - Херсонський міський голова Валентина Костенко – Великокопанівський сільський голова Дмитро Ляхно - Горностаївський селищний голова Сергій Хільченко – Хрестівський сільський голова Петро Збаровський – Новотроїцький селищний голова. Зазначається, щ, на жаль, інформація про звільнення з полону Голопристанського міського голови Олександра Бабича не підтвердилася.

03.07.2022 Понад 10 тисяч маріупольців перебувають у в`язницях ОРДЛО - мер

- Мирні, цивільні жителі були затримані окупантами та направлені до місць позбавлення свободи. Відомо, про чотири такі тюрми: дві у Єленівці, Донецькому СІЗО та Макіївці, - пише Бойченко. За його даними, люди перебувають у жахливих та нелюдських умовах, як у концтаборі. Закриті у тісних камерах 2 на 3 метра по 10 людей. Маріупольці майже не отримують воду та їжу. Їх не водять на вулицю. Вони не мають жодного доступу до нормальної медичної допомоги та піддаються різним формам катування – від психологічної до фізичної. Він закликав Міжнародний Червоний Хрест та ООН звернути увагу на незаконне утримання цивільних жителів міста. Застосувати усі можливі інструменти для отримання списків ув‘язнених. Домогтися, щоб наразі вони отримали гідні умови перебування. Та спільно працювати над визволенням кожного маріупольця.