Рівне Медіа
Словацького 4-6 Рiвненська область, Рiвне
+380676111844

"Я залишав собі жити кілька годин": боєць із Чернігівщини розповів, як із побратимами втік із російського полону

У свої 23 роки Максим пережив підрив на міні, російський полон та втечу з нього. І хоч полоненим він пробув не довго, але той день і випадок він запам’ятає на все життя.

Хлопець - родом з Новгород-Сіверського Чернігівської області. Перед війною планував поїхати на заробітки закордон. Однак війна змінила плани, і хлопець замість виїзду до чужої країни обрав захист своєї.

«Я був у Чернігові. Мені подзвонили з дому і сказали, що російські війська вже пересікли кордон», - згадує боєць. – «Я подумав, чого сидіти, треба брати в руки автомат і йти захищати країну».

У Лукашівці неподалік Чернігова, де йшли запеклі бої з російською ордою, Максим потрапив у полон. Він був одним зі свого підрозділу, але разом із хлопцями з 16 омпб 58 окрема мотопіхотна бригада ім. гетьмана Івана Виговського оперативного командування «Північ».

«Наші розбили чотири КАМАЗи з боєкомплектом та орками. Однак у нас закінчилася важка зброя і нам прийшлося відступити. Саме у цей момент я потрапив у полон. Але не зі своїми хлопцями, а з 16 батальйону», - розповідає Максим. – «По нам відкрили вогонь. Ми попадали, почали перегукуватися. Зрозуміли, що поруч – чужі».

Тоді хлопцям не вдалося вирватися і вони потрапили до рук російських солдат. Українських армійців в одній спідній білизні та зв’язаними руками посадили у ворожий МТЛБ:

«Нас привезли в центр села. Посадили в будиночок і почали бити. Били по спині і по ногах. Але почався артобстріл і нас знову погрузили разом із російськими 300-ми в МТЛБ», - згадує військовий. – «Однак по дорозі, десь в полі ми наїхали на міну».

То був другий день народження для Максима та його побратимів, бо вони дивом залишилися живі, а ще отримали шанс утекти. Та піти просто так українські захисники не змогли: один із воїнів закрив люк бойової машини, де і залишилися контужені російські окупанти.

З настанням вечора, ховаючись десь в очереті, хлопцям пощастило зв’язатися зі своїми – на щастя, у одного з воїнів був захований мобільний телефон. Вночі вони вийшли в село Буди, після чого їх зустріли хлопці з 16 батальйону.

«Це було чудо. Бо думок, що нас залишать живими, не було. Я залишав собі жити кілька годин», - ділиться хлопець.

Не зважаючи на перший важкий військовий досвід, Максим розглядає варіант продовжити службу або в Збройних Сил України, або в прикордонній службі.

 

За матеріалами Оперативного командування "Північ"

Читати також

18.05.2022 Загарбники планують знести «Азовсталь» у Маріуполі і зробити там паркову зону

"У «ДНР» планують знести Азовсталь. Навіщо? У ЗСУ скоро з’являться сили для деокупації Маріуполя; росіяни превентивно знищують важливий для України промисловий комплекс", - зазначає міськрада. На її думку, загарбники хочуть стерти будь-яке нагадування про героїчний подвиг українських військових, а також не зацікавлені у відновленні та розвитку Маріуполя, бо для них це лише "територія для кримського коридору". Водночас у міськраді нагадали, що комбінат "Азовсталь" - це унікальний металургійний комплекс повного циклу, який забезпечує 10 тисяч робочих місць, мільярди доларів валютних надходжень та податків, 7 тисяч тонн високоякісної сталі, 6 млн тонн чавуну, 4,5 млн тонн металопрокату. Своєю чергою радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що в ОРДО збираються "поновити роботу ММК ім. Ілліча. Та знести Азовсталь. На місці якого побудувати паркову зону".