Літо - пора свіжих фруктів. Часто при виборі смаколиків ми вагаємось, який же плід взяти. Для кожного фрукту є свої нюанси.
Як вибрати абрикоси
Абрикоси бувають різних відтінків жовтого – все залежить від сорту. Але якісний і корисний плід повинен бути яскраво-оранжевого кольору. Що насиченіший колір, то більше в абрикосах бета-каротину, що захищає наш організм від передчасного старіння. Крім основного кольору, на абрикосах ще можуть бути вкраплення червоного та рожевого відтінків (червоненькі та рожеві боки).
Найсолодші абрикоси – однотонного оранжевого кольору. Сорти з червоними й рожевими боками ароматні, але їх м’якоть не така соковита та солодка, тобто вони підходять тільки для компоту або варення.
Білі прожилки та наявність грубих волокон – ознака нітратів в абрикосах. Через штучне прискорення дозрівання в м’якоті нерівномірно розподіляються мікроелементи: глюкоза та сахароза. Це призводить до утворення прожилок і затвердіння. У якісного, дозрілого природним чином абрикоса м’якоть ніжна, однотонна та має однорідну консистенцію.
Якщо говорити про те, які абрикоси купувати – наші чи імпортні, тут також важливо розуміти й пам’ятати: щоб транспортування не нашкодило ніжному фрукту й абрикос не пом’явся, не зіпсувався, його можуть обробляти хімічними розчинами, а саме нітратами та пестицидами. Імпортні плоди ідеальної форми – це набір юного хіміка. У природи мало красивих варіантів форм для фруктів, вони всі фактично кривобокі. Це стосується також і нектаринів, і персиків.
Правильний фрукт має пружну цілу шкірку, а от м’яті абрикоси краще не брати. Вони перестиглі, а значить, в абрикосі більше немає корисних властивостей. М’яка шкірка – плід старий, він несмачний і в ньому немає корисних речовин.
Якщо на абрикосі багато (від 8 штук) чорних цяток – абрикос вражений хворобою та грибком. Абрикос із дірочками і порізами небезпечний: в ньому починає виділятися клітинний сік, що є живильним середовищем для мікроорганізмів. Занадто тверда шкірка – абрикос нестиглий. Він не дозріє вдома, на відміну від інших фруктів, про які говоритимемо пізніше. Якщо шкірка абрикоса тріснула, а плід несолодкий і нестиглий – ознака нітратів.
На шкірці абрикоса є мікроволоски, на яких дуже багато бактерій і грибків. Тому промити просто під водою фрукт замало, потрібно замочити його в теплій воді на 5 хвилин і тільки потім промити. Так бактерії відмокнуть від волосків на шкірці. Плюс замочування допоможе позбутися від частини нітратів в абрикосі.
Як вибирати нектарини
Нектарин – це різновид персика. Саме сік нектарина дикі племена називали божественним напоєм, використовували його як ліки від усіх хвороб. Імператори Китаю щодня вживали нектарин в їжу, вважаючи, що цим вони продовжують собі життя. У 500 г м’якоті нектарина міститься 267 ккал, однак при цьому в ньому дуже багато вітамінів. Тому нектарин може змагатися навіть із гранатом. У складі нектарина є вітаміни А, Е, D, С, магній, натрій, сахароза, глюкоза. Нектарин допомагає шлунку перетравлювати жирну та важку їжу, а високий вміст калію сприяє роботі нервової системи й нормалізації обмінних процесів в організмі.
Найсмачніший, найсоковитіший і найкорисніший нектарин яскраво-жовтого кольору з червоними боками. Рожеві боки – ознака недозрілості плоду. Темні плоди – ознака використання нітратів, плід не дозріває належний чином, і його забарвлення набуває темного кольору. Такого природного темного кольору жоден сорт нектарина, вирощений в Україні, не має. А ми не раз говорили, що краще вживати фрукти та овочі, вирощені в нашій країні, оскільки вони псуються (а для транспортування з інших країн їх можуть обробляти пестицидами). Крім того, не варто брати фрукти надто блискучі, з розводами, плямами. Це стосується не тільки нектаринів, але й персиків, про які ми поговоримо пізніше.
У нектарина структура м’якоті відрізняється від абрикосів – у дозрілого нектарина залежно від сорту повинні бути жовті або червоні прожилки. Якщо їх немає, нектарин дозрівав за допомогою нітратів. Тут найнебезпечнішими є привізні нектарини. Імпортні фрукти збирають незрілими, дозрівають вони вже в дорозі та на овочевих базах. Як наслідок – плоди не містять багатьох органічних кислот, мінералів і вітамінів, що утворюються тільки при дозріванні фруктів в природних умовах. Вітаміну С як одного із найпримхливіших в них практично немає.
Блиск фруктам забезпечує шар парафіну. У фруктів без парафіну відлив матовий, а не блискучий. Нектарини можуть обробляти таким консервантом, як дифеніл (Е-230), щоб фрукт довше залишався привабливим на прилавку. Цю речовину заборонено в США, країнах Євросоюзу і в Україні, оскільки вона є сильним алергеном, що провокує ріст ракових клітин. Оброблений дифенілом нектарин може зберігатися понад 6 місяців. Також якщо нектарин оброблений дифенілом, то при митті на руках з’являться маслянисті плями.
Подивіться на фрукти, на шкірці не повинно бути жодних плям або розводів. Вибирати слід рівні та гладкі плоди без ушкоджень з яскравою шкіркою. Ці дві умови також стосуються й абрикосів, і персиків. Однак якщо шкірочка занадто глянцева, навіть блискуча – це ознака нітратного нектарина. Обмацайте їх уважно, не беріть зморщені плоди або ті, що мають подряпини на поверхні шкірки. Уникайте надзвичайно темного кольору фруктів. Ці фрукти вирощені за допомогою нітратів. Нектарин досить добре промити під проточною водою. Довго перебуваючи у воді, він може втратити частину своїх корисних властивостей, оскільки шкірка у нього дуже тонка та ніжна.
Як вибрати персики
Персик – швидкопсувний фрукт. Тож за декілька тижнів до збирання врожаю ці фрукти можуть напхати пестицидами, щоб забезпечити їм ніжну, оксамитову шкірку. До моменту, коли персики прибувають в магазини або на ринки, в них можуть вже міститися від одного до дев’яти різних видів хімікатів.
М’якоть у персиків може бути жовтою або білою з рожевими прожилками. «Білі» персики солодші, а «жовті» – ароматніші. А ось якщо бачите фіолетові прожилки – ними можна отруїтися! Це ознаки хвороби персиків (хлороз, камедотечіння). Це грибкові захворювання фруктів – плоди втрачають смакові якості, часто стають неїстівними, можуть навіть викликати отруєння, якщо при вирощуванні їх обробили пестицидами, щоб їх можна було ще й продати. Досить з’їсти 1–2 персики, оброблених пестицидами, щоб отримати отруєння, але все залежить від індивідуальних особливостей організму.
Кісточка – «лакмусовий папірець», тобто індикатор якості персика, й вона може розповісти про те, який персик хороший, а який взагалі краще не вживати! Зморщилася або розламалася – плід оброблений хімікатами (газовими сірчаними консервантами). У перестиглого персика кісточка тільки злегка відкривається. Такі плоди, вирощені за допомогою нітратів, в сирому вигляді їсти не можна!
Плоди вибирайте пружні, але досить м’які при легкому натисканні. Якщо м’якоть під пальцями тверда, то персик буде кислим на смак. Перестиглі фрукти не стають солодшими, а втрачають смак і всі корисні властивості. Обов’язково понюхайте плоди, які пропонує вам продавець. Імпортні та вирощені за допомогою хімікатів персики (нектарини, абрикоси) практично ніколи не пахнуть. А ось наші, вирощені на Півдні України (Одеса, Миколаїв), дуже ароматні! Найсмачніші персики завжди бувають трохи неправильної форми. Це залежить від особливостей сортів.
Персики треба мити ретельніше за будь-які інші фрукти – на їхній шкірці ще більше мікроворсинок, ніж на абрикосах. До волосків на шкірці персика прилипає безліч бактерій та грибків (навіть сальмонелу Держстандарт виявляв). Отже, замочуємо персик в холодній воді на 5 хвилин. Персик не намокає відразу, на ньому утворюються бульбашки повітря, які поступово самі зникнуть, бруд відлипне, велика частина мікроорганізмів залишиться у воді. Потім ретельно почистимо персик зубної щіточкою під проточною водою.
Джерело: stb.ua
