Для нацгвардійця Олега війна розпочалася на третьому місяці служби (він на строковій службі з грудня 2021 року). На бойових позиціях військовий - з першого дня нападу РФ.
Повідомляють у Національній гвардії України.
Олегу 19 років, він родом з Миколаєва і є старшим кулеметником.
"Коли ми виїхали в район зосередження бойових дій, трохи далі від кордону з РФ, почали окопуватися, земля ще була твердою через морози, багато чому прийшлось вчитися в процесі, розгортати бойові позиції. На третій день ми вже знали, що колони окупантів рухаються в наш бік, з озброєння у нас були «Мухи» та РПГ.
Зустріти «братів» наші хлопці виїхали на танках. Рашисти підібралися вже ближче до нас лише на сьомий день. Я тоді мав заступати вдень на чергування. За 15 хвилин до моєї зміни, за 50 метрів до поста під’їхав цивільний автомобіль – фургон був з українськими номерами, їх помітили і викрили одразу, пов’язки у нас тоді були жовтого кольору, а у окупантів білі, на питання: «Наші?» - окупанти відкрили вогонь", – розповідає гвардієць Олег.
Гвардійці під обстрілами дібралися позицій і вже потім відкрили зустрічний вогонь по фургону.
"Того дня ми також втратили нашого побратима. Коли ми прибігли на позиції наші окопи вже обстрілювалися не тільки зі стрілецької зброї, але й була вогнева підтримка з мінометів, «Градів» та «Смерчів». За півтора метри від мене поряд стояв лейтенант, у його окоп прилетів 120 калібр, лейтенант загинув на місці, нас присипало і оглушило. Позаду нас були БТРи і танки, тому ми встигали відбивати вогонь, 9 годин ми провели в окопах", – згадує Олег.
Серед орків, які намагалися прорватися до міста були і снайпери, і навідники, з озброєння у них здебільшого була стрілецька зброя і протитанкові гранати, загалом було знищено близько двадцятьох ворожих бойовиків. Але, додому в рф, вони вже більше не повернуться ніколи, бо їх тіла нікому не потрібні.
