5 грудня Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під законом «Про житлово-комунальні послуги». Він вступить у дію через 6 місяців від цієї дати, крім окремих норм, що будуть введені в дію аж з 1 січня 2019 року. Стосується він переважно жителів міста, адже саме на них чекає багато нововведень. Отож, як жити без ЖЕКів, хто обслуговуватиме рівнян і за які кошти – читайте нижче у матеріалі «РівнеМедіа».
Що буде з ЖЕКами?
ЖЕКи у розумінні нового закону можуть бути управителями. Усе залежить від волі та активності співвласників квартир. Якщо вони бажають самостійно обрати іншого управителя, ніж той ЖЕК, що наразі надає послуги, вони повинні погодити із ним перелік робіт та послуг та, відповідно, ціну, адже закон дає таким співвласникам всі можливості для реалізації цього бажання.
Управителі: хто вони?
Закон передбачає, що на ринку комунальних послуг буде лише троє осіб — це споживачі, тобто мешканці квартир, управителі та виконавці комунальних послуг. Зокрема, йдеться про компанії, які постачають гарячу та холодну воду, газ, електроенергію, вивозять сміття тощо.
Споживач може бути індивідуальним, тобто кожний мешканець у будинку окремо, та колективним — юридична особа, що об`єднує усіх співвласників у будинку та діє в їхніх інтересах (ОСББ).
Якщо говорити про те, хто може бути управителем багатоквартирного будинку, то варто зазначити:
«Управлінням може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя — забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території».
Як домовитися з компанією управителем?
Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках. Так, вони зможуть домовлятися з компанією-управителем, яка буде надавати послуги, щодо вартості цих послуг. Так само співвласники зможуть делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку.
Власне, закон передбачає вичерпний перелік прав та обов`язків між трьома гравцями — так званими «управителями», виконавцями комунальних послуг, та споживачами таких послуг. Що дуже важливо, він містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Відтак, завдяки цим нормам у споживачів з`явиться механізм захисту своїх прав.
Втім, аби цей закон почав активно впроваджуватися, Кабінет Міністрів повинен підписати типові договори (ті, які будуть укладатися між споживачами та управителями), порядок виплати грошей на субсидії. Адже щодо останнього, то згідно з новим законом, споживач, який має субсидію, може отримувати гроші на оплату житлово-комунальних послуг, а не знижку на послугу. Це дозволить співвласникам будинків вільно розпоряджатися ресурсом та стимулюватиме ощадливе використання ресурсів та впровадження енергоефективних заходів.
До того ж, окрім комунальних послуг, закон унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.
Якою ж буде вартість послуг?
У законі передбачається, що конкуренція стимулюватиме управителів знижувати ціни своїх послуг. Фактично ціна залежатиме від витрат на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, а також розміру винагороди управителя.
Вартість послуг на державному рівні регулюватися не буде. Її визначатимуть мешканці разом із управителем на етапі укладання договору. Мешканці можуть вибирати управителів самостійно.
Які послуги повинен надавати управитель?
У Законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у типовому договорі Кабміном, та додаткові. До обов’язкових належать послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. А саме:
- прибирання прибудинкової території та приміщень;
- утримання ліфтів;
- купівля електроенергії для функціонування спільного майна будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Додаткові послуги можуть бути включені до договору за спільним бажанням співвласників та управителя. Наприклад, страхування спільного майна, організація здавання в оренду майна, проведення капітального ремонту тощо.
Хто підписує договір із управителем?
Отож, якщо у будинку вже створене ОСББ і співвласники хочуть частину або всі функції з управління передати управителю, то договір з управителем підписує голова ОСББ.
У випадку, коли ОСББ немає, і співвласники будинку не проявляють ініціативи щодо найму управителя, то його за відповідним зверненням співвласників призначає муніципалітет на основі конкурсу. А договір з управителем підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування.
З цього приводу міський голова Рівного Володимир Хомко зазначив:
«Не буде ніяких капітальних ремонтів будинків за рахунок ЖЕКу. Все! Закон це забороняє. Будуть лише програми! Ми навмисно будемо стимулювати ОСББ! Якщо будинок - не ОСББ, ми допоможемо, але менш, ніж ОСББ. Поки що в нас 40 на 60 (ми даємо 40%) на ремонти. ОСББ – правильне рішення. Якщо хтось хоче відремонтувати свій будинок, то він може звернутися або через ОСББ, або через свою управлінську компанію. Всі ЖЕКи закриваємо, все роздамо на управлінські компанії і спостерігатимемо за тим, що відбувається. Ми не є суб’єктом експлуатації будинку і не відповідальні за нього. Є власники і управлінські компанії - усі питання між ними будуть вирішуватися. Міська рада буде допомагати грошима. Важливо, аби була Ваша ініціатива. Затікає будинок – такі люди там живуть!»
До слова, договір про надання комунальних послуг та договір про надання послуг з управління будинком укладається на 1 рік, але автоматично продовжуватиметься, якщо співвласників будинку все влаштовує. Якщо управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть ініціювати дострокове розірвання договору про надання послуг з управління.
Олеся БОРОВЕЦЬ
