Валерій Якимчук у молодості служив десантником. Після строкової службив більше 25 років працював водієм великогабаритних автомобілів на Рівненщині.
Про це повідомляє Національна гвардія.
Окрім щоденної роботи, чоловік все життя захоплювався працею на землі – щороку засівав своє поле пшеницею. Все змінило повномасштабне російське вторгнення.
Його дружина Тетяна пригадує, що чоловік ще в перший день війни не задумуючись вирішив піти до центру комплектування та соціальної підтримки, щоб приєднатися до сил оборони України:
«Ми з тривогою сприйняли рішення Валерія, хоч у молодості він вже мав військовий досвід. Тоді він пройшов строкову службу у десантно-штурмових військах. Чоловік був готовий до участі у бойових діях. Він потрапив до військової частини Національної гвардії України. 25 лютого, після ранкових вибухів у нашому аеропорту, Валерій пішки відправився до частини. Спочатку їхній підрозділ пройшов бойову підготовку, а тоді взяв під охорону один зі стратегічних об’єктів у регіоні».
За словами Тетяни, чоловік був справжнім трудівником і мав дві улюблені справи – водіння й землеробство.
«Валерій увесь час працював, у нього не було вихідних і лікарняних. Чоловік мав технічну освіту, тому був і зварювальником, і техніком, і водієм. Зранку йшов на роботу, а ввечері працював на полі. Він був чесним і відповідальним патріотом, чого й навчав своїх трьох синів. Для нашої сім’ї це дуже болюча втрата», – ділиться спогадами дружина.
14-го березня 2022 року в результаті ракетного обстрілу телевежі в Антополі життя гвардійця обірвалось. Військовослужбовець разом із бойовими товаришами виконував службово-бойове завдання.
За словами командира роти Олега, гвардієць був наполегливим і не міг сидіти без діла. Валерій був старшим стрільцем, тому постійно вдосконалював навички вогневої підготовки й з цікавістю опановував тактику та медицину.
За особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нацгвардієць Валерій Якимчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)