Рівненський апеляційний суд, залишаючи ухвалу слідчого судді Березнівського районного суду від 17 квітня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (закінчений замах на умисне вбивство), вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, повідомляють у пресслужбі суду.
Органом досудового розслідування встановлено, що між 40-річним мешканцем Березнівського району та його старшим братом були довготривалі неприязні відносини. А 17 лютого 2020 року близько 12 години 30 хвилин між братами виникла сварка, яка для одного з братів закінчилася тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя на момент їх заподіяння. Перебуваючи на подвір’ї старшого брата підозрюваний схопив вила та проштрикнув своєму братові шию і голову. Після чого, наніс ще кілька ударів кулаком в обличчя та, схопивши подовжувач, намагався його задушити.
Про цю подію ми інформували тут: Конфліктували постійно: на Рівненщині чоловік накинувся на брата із вилами
17 квітня 2020 року Березнівський районний суд змінив запобіжний захід, застосований ухвалою Березнівського районного суду від 19 лютого 2020 року у вигляді тримання під вартою та обрав підозрюваному запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
На застосуванні більш суворого запобіжного заходу — взятті під варту — наполягала прокуратура, тому оскаржила ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку, вважаючи її незаконною та необґрунтованою.
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів палати з розгляду кримінальних справ, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, перевіривши матеріали судової справи, а також обговоривши доводи апеляційної скарги, залишив її без задоволення.
Залишаючи ухвалу місцевого суду без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цілодобовий домашній арешт є достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків. Ухвалюючи таке судове рішення, суд також врахував думку потерпілого, який просив не змінювати підозрюваному запобіжний захід на тримання під вартою, матеріально-побутові умови багатодітної сім’ї підозрюваного, його ставлення до виховання п’ятьох малолітніх дітей, міцність соціальних зв’язків, який постійно надає допомогу у веденні господарства сестрі у якої чоловік є інвалідом І групи та самостійно не пересувається.
