Перша жертва
Ще до Революції Гідності росіяни і не здогадувались, що десь є область під назвою Рівненщина. Усе, що випадково «проскакувало» на їх центральних каналах, стосувалося криміналу або якихось шокуючих випадків. Ось в 2011 році «Перший канал» показав історію про маму із села Городище, яка закопала в землю свою новонароджену доньку. Похвалив сусідів, місцеву поліцію та лікарів, які своєчасно прийшли на поміч дитині.
А першою жертвою пропаганди став лідер «Правого сектору» на Західній Україні Олександр Музичко (Сашко Білий). Він був одним із активних учасників Революції Гідності та місцевим героєм. Його правильні та дискусійні вчинки завжди дуже жваво обговорювалися громадою. «Білий» буквально вів за собою людей, а його внесок у революційні події Рівненщини був ключовим. Навряд чи без нього відбулося б захоплення Рівненської ОДА та майже цілковита передача влади в області до рук мітингувальників.
Але відомим на всю Україну Олександр Музичко став не завдяки своїй участі в акціях громадської непокори, а через похід до прокурора. Усе вирішило одне відео з матюками, яке оприлюднив місцевий сайт. Його ще й підбили заголовком про те, що «Правий сектор» побив прокурора. Мабуть, його усі бачили. Якщо ви придивитися краще, то зрозумієте, що прокурора Андрія Таргонія, якого зараз підозрюють у хабарництві, ніхто не бив. «Білий» покричав, потягав його за краватку і пішов. Після бесіди з революціонером служитель Феміди спокійно прокоментував для журналістів ситуацію.
Мало хто знає, що тоді відбулося вбивство жінки, а головний підозрюваний кілька днів розгулював на свободі. Була велика вірогідність того, що прокурорів просто задобрили грошима, тому люди й збунтувалися.
Звичайно, Росія це б і так використала. Але з вичерпним поясненням та з достовірною інформацією «похід до прокурора» не завдав би такої шкоди для українців. Але ми відео дивилися і вірили, що у Рівному царює безлад та хунта.
І на пояснення Музичка, які уже вийшли після того, всім було байдуже.
Адже лідера «Правого сектора» почали і далі демонізувати. Пригадали його участь в чеченській війні, аби налякати росіян та проросійсько налаштованих мешканців України.
А потім, щоб остаточно дискредитувати, звинуватили в мазохізмі. У «сенсаційному» ролику чоловіка, який взагалі не схожий на Сашка Білого, жінка б’є його ногою по обличчі.
Врешті-решт це призвело до смерті людини, а якщо бути точним, то до вбивства.
В свою чергу, світові видання ототожнювали постать Олександра Музичка з Робін Гудом та місцевим борцем за справедливість.
Православні війни
Наступним витком маразму російської преси стали міжконфесійні війни на Рівненщині. Але основний посил з часом змінився. Спочатку суперечки за храми між православними подавали через призму Революції Гідності. Буцімто, «радикали спочатку розграбували Київ, а потім повернулися додому та зайнялися власними храмами». Такі собі неадеквати, які кинули виклик церкві. У всіх сюжетах давався чіткий посил, що «віджимають» саме храми Московського патріархату.
Тоді рівненські священики УПЦ виправдовувались, що не знали, з якими журналістами спілкуються, і з Росії їх не запрошували. Хоч двох іноземців навіть затримувала поліція на місці їх протистояння з Київським патріархатом.
Цікавим фактом є те, що, знімаючи такі сюжети, люди знали куди їхати та «самостійно» знаходили бабусь, які яро підтримують УПЦ, яка перебуває в єдності з Російською православною церквою. Хоч за один день таких програм багато не познімаєш. Тому не виключено, що російські медіа мали кураторів серед рівненських отців.
На думку російських пропагандистів, особливою жорстокістю відзначились мешканці Дубенського району. Вони й коктейлі молотова кидали, й арматурою всіх били.
Пізніше місцеві святині перестали захоплювати «радикали», а їх діло продовжили «філаретівці». І про це вже почала писати місцева спілка православних журналістів.
По правді, деяка жорстокість у боротьбі за святі місця була. У селі Птича невідомі прихильники Київського патріархату чорною фарбою зробили напис на будинку отця Миколи Сисонюка. Приносили йому додому вінки з кладовища.
Останнім за релігію постраждав Олексій Муляренко. За те, що він виконав рішення суду, його назвали «комісаром».
Дзеркало
Через інформаційну війну росіяни намагалися перекрутити будь-яку подію, яка б демонструвала хаос та розруху. До них в капкан потрапив депутат від БПП, начальник департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА Віталій Ундір.
Він з власної ініціативи взяв участь у якомусь незрозумілому заході, на якому обговорювали буквально повітря. Туди зігнали студентів, посадили за стіл експертів разом із ним та поговорили про стратегію розвитку Рівненщини. А після цього сумнівні видання понаписували, що у Рівному бізнесмени виступають за відновлення економічних зав’язків з Росією.
Загадували повалений пам’ятник диверсанта Кузнецова в центрі села Повча, що на Дубенщині. До слова, його і так мали прибрати. Але місцевий житель не дочекався декомунізації та звалив його трактором.
Останнім «фейком» став бунт рівнян через відключення від тепла вулиці Руської. За їх версією, це трапилося через блокаду поставок вугілля із Донбасу. Насправді, люди захищають своє право на безпечне життя. Тому й влаштували пікет. Як пише «Радіо Трек», котельня нормально не працює через лобіювання Києва та обласної влади. Тому й тендер з обігріву «Онкодиспансеру», «Тубдиспансеру», «Залізничної лікарні» та дитячого будинку виграла нікому невідома фірма ТОВ «Укртепло-Рівне». Вона навіть не може забезпечити свою котельню дровами та палетами із торфу.
Цікаво, що «Новоросія» посилається на Facebook місцевого громадського діяча Олександра Лащука. Хоч особисто ця проблема його не торкнулася. Говорять, що він так її висвітлює через особистий конфлікт із командою теперішнього голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка.
Отож, російська пропаганда з усіх сил намагається нав’язати всім думку, що на Рівненщині відбуваються безчинства та збільшується соціальна напруга. Хоч російські ЗМІ не все самі вигадали. Вони десь скористались моментом, а десь використали помилки місцевих діячів. Добре, коли інформація покликана лише промити мізки власному народу. Але набагато гіршим є те, що хтось за це може поплатитися життям.
Богдан СЛОНЕЦЬ
Головне фото: Joinfo, Еспресо.TV.
