Володимир Руна, доброволець із позивним, що походить від його прізвища, приєднався до лав української армії 2023 року. Свій шлях у війську він розпочав у морській піхоті. Згодом - продовжив у 104-й бригаді.
Історію військовика оприлюднили у пресслужбі 104-ї бригади ТрО ЗСУ Рівненщини.
«Я прослужив у морській піхоті. Тепер я тут, у 59 баті. Це моя нова родина», – ділиться Володимир.
За фахом "Руна" – ветеринар, але доля склалася так, що він освоїв багато різних професій. Певний час працював електромонтером. Проте незалежно від того, якою справою займався, завжди залишався простим і щирим.
«Життя вчить знаходити себе там, де є можливості, і приймати нові виклики без нарікань», – говорить чоловік.
Володимир особливо підкреслює важливість побратимів у його житті. Для нього всі вони – як одна велика родина, і саме це допомагає триматися.
«Побратими – це ті, за кого я переживаю. Хочеться, щоб усі ми разом пройшли це випробування, вижили й повернулися додому. І щоб закінчилася ця війна, щоб ми змогли зустрітися разом у мирній Україні», – пояснює «Руна».
Особливу мотивацію Володимир черпає у своїх дітях.
«Діти гордяться мною. І це дає сили. Я знаю, що вони чекають на мене вдома!», – розповідає військовослужбовець.
Дивлячись у майбутнє, Володимир щиро мріє про повернення до мирного життя, але водночас зауважує, що суспільству важливо не втратити увагу та підтримку до тих, хто пройшов крізь війну.
«Дуже важливо, щоб після війни суспільство пам'ятало про нас, підтримувало й шанувало. Зараз ми герої, і хотілося б, щоб ця повага залишилася й після нашого повернення», – ділиться він своїми думками.
На запитання про те, що допомагає триматися, Володимир відповідає коротко, але змістовно:
«Віра. Віра в себе, в побратимів, в нашу перемогу – це те, що спонукає ставати кращим щодня. Коли ти віриш – зникають страхи та невпевненість, натомість приходить внутрішня сила. Натхнення від тієї віри допомагає прожити кожен день з новим змістом, триматись, підтримувати один одного та рухатися далі».