Благодійний фонд "Скарбниця Надії" організував день краси в онкогематології. Ось що пише офіційна спільнота фонду:
"В відділенні онкогематології лежать разом зі своїми дітками дуже мужні мами. Вони ведуть виснажливу боротьбу за життя своїх дітей. Вони намагаються посміхатися, та ми навіть уявити собі не можемо, як важко їм посміхатися. Як безмежний страх сковує думки, серце і душу."
Ідея провести день краси спеціально для мам з онкогематології з`явилась практично одночасно у працівників фонду та у їх колег з Rivne Volunteer Community (благодійний фонд «Хесед Ошер»). День матері, який відзначають в другу неділю травня, – це ідеальний привід, вирішили організатори. Відтак, впродовж кількох днів вони швидко знайшли майстринь, які погодились бути волонтерами на святі.
"Заходимо в гематологію, запрошуємо мам та дівчаток зробити зачіски, макіяж, манікюр. І… мами не погоджуються. Відмовляються, соромляться. В когось дитина лише заснула, в когось під наркозом, хтось каже, що ніколи не робив манікюру і не буде. Лише в другій палаті Катруся Шевчук одразу захотіла робити манікюр, а її мама погодилась підправити зачіску. Та ще Сашулька Киричик вибігла на коридор до волонтерів вибирати колір лаку для нігтів. Відчуття, маємо вам сказати, просто жахливе. Стоїш посеред коридору, бачиш десяток волонтерів, які відклали всі свої плани, перенесли попередній запис заради нас, і розумієш, що ми зібрали цих людей дарма. Починаєш думати про те, що тут в кожній палаті свої величезні турботи, і ми тут, м`яко кажучи, недоречні. Бо в лікарні мамам не до манікюру та зачіски.", - розповідають організатори.
Але тут по одній мами та дівчатка почали виходити з палат. Хтось не міг вийти, бо якраз капав хімію і запрошував майстринь до себе в палати. Вже за півгодини всі майстрині працювали.
"Треба було бачити Сашулю Киричик, коли вона показувала всім свій манікюр на малесеньких пальчиках! Напевно, така демонстрація стала вирішальною, бо в нас почала створюватись невелика черга."
Перші мами вже були з зачісками та макіяжем, і дівчатка, побачивши мам, почали казати, що вони теж хочуть такий гарний макіяж.
"Ми не впізнали маму Любомирчика Войтюка! Катерина завжди гарна, але сьогодні вона була справді особлива. Ви можете подивитись на фото, які гарні Даринка Рожко та її мама Наталя! Мама Катрусі Шевчук трішки подумала та погодилась зробити і макіяж, і манікюр. Тато Рустамчика Фарзалієва розказав майстрині махенді, що хоче на руці особливий малюнок хною – японський ієрогліф, який означає слово «батько». Волонтери швидко знайшли такий ескіз в інтернеті - і бажання тата було виконано. Невгамовна Сашуля Киричик після того, як їй набридло позувати перед фотокамерами разом з красунею бабусею, вирішила, що їй терміново треба розмалювати нігтики на ніжках і тут же домовилась з волонтерами. Свято вже проходило більше години, коли ми згадали, що на п`ятому поверсі лікарні лежить після операції наша Анютка Коваль! Один дзвінок до мами – і ми маємо ще дві красуні, яким треба робити зачіски, макіяж та манікюр. Також до нас на свято завітала Галинка Рудяк. Вона прийшла провідати діток, з якими разом проходила хіміотерапію. Галя зараз настільки гарна з коротенькою стильною зачіскою, що майстриня макіяжу майже не мала роботи з обличчям дівчини."
Волонтери вже завершували свою роботу, коли разом з мамою на коридор вийшла дівчинка Мар`яна, яка лише годину тому прокинулась після наркозу. Дівчинку радо зустріли і почали одночасно крутити локони та фарбувати нігтики. Та коли Мар`янка побачила результат їх роботи в маленькому дзеркалі, вона одразу зрозуміла, що піжама не дуже пасує до нового образу і побігла переодягатись в яскраву червону сукню. Мама дівчинки трішки повагалась і теж погодилась на нову зачіску. В цей час інша мама, яка зранку казала, що ніколи в житті не робила манікюр, підійшла до майстринь. Знову робота, знову посмішки і добрі слова.
"Ми вже змушені були залишати відділення, бо розпочинався тихий час, а майстриня махенді все ще наносила дивовижні візерунки з хни на тендітні ручки та пальчики мам. Дітям наносити хну ми не ризикували, тому вони лише спостерігали і трішки заздрили своїм мамам. А на завершення свята ми привітали іменинника Іллю , подарували йому вертоліт, тортики та фрукти від волонтерів. На жаль, не все буває ідеально. Нам так і не вдалося вмовити взяти участь в святі дівчинку Ірину. В неї кілька місяців тому померла мама, а потім виявили і в неї онкологічний діагноз, і дитина відмовляється спілкуватися. Дуже прикро за дитину, і відчуваєш себе абсолютно безсилою перед таким горем."
Свято завершилось, красуні-мами позували перед фотокамерами та дякували волонтерам, волонтери казали, що хотіли б знову взяти участь в такому святі. На наступний раз ми врахуємо те, що три години - це мало, і те, що треба приносити з собою велике дзеркало. А також подумаємо про цікаві шапочки та пов`язки на голови для дівчаток.
Більше світлин можна знайти за посиланнями:
https://www.facebook.com/pg/skarbnitsya/photos/?tab=album&album_id=1754955827874796
https://www.facebook.com/pg/skarbnitsya/photos/?tab=album&album_id=1754962617874117