Нововведення на рівненській митниці: чого чекати?

З урахуванням практичного досвіду застосування автоматичної системи інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» та за пропозиціями представників бізнесу і незалежних експертів, Мінфін підготував, а Уряд 31 січня ухвалив рішення для вдосконалення механізму «єдиного вікна» в українських митницях.

В чому суть?

З метою попередження можливих проблем напередодні запровадження обов’язкового використання системи «єдине вікно» з 1 лютого 2018 року, в грудні - січні Мінфін провів низку нарад та зустрічей з представниками ДФС, Держпродспоживслужби, Держекоінспекції, бізнес-асоціацій, експертів та зі всіма митницями і територіальними підрозділами контролюючих органів. Всі державні органи загалом висловили готовність до обов’язкового застосування «єдиного вікна».

Водночас, після детального моніторингу Мінфін виявив ряд проблемних питань, що можуть ускладнити процес митного оформлення товарів при обов’язковому застосуванні «єдиного вікна». Це стосується, зокрема, відмінних від автомобільного видів транспорту (водний, залізничний, авіа) та поштових і міжнародних експрес-відправлень.

У зв’язку з цим Міністерство фінансів розробило проект Постанови КМУ, де запроваджується диференційований підхід до обов’язкового застосування “єдиного вікна” з урахуванням особливостей транспортних операцій.

Це рішення було узгоджено з контролюючими органами - Держпродспоживслужбою та Держекоінспекцією.

Проект Постанови КМУ передбачає продовження на 1 рік можливості добровільного застосування системи «єдиного вікна» у випадках:

  1. переміщення товарів транзитом;
  2. вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;
  3. ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.

Крім того, запроваджується на 90 днів перехідний період у вигляді добровільного застосування системи «єдиного вікна» у кожному новому місці митного оформлення, в яких розпочнеться застосування цієї системи.

Серед нововведень заслуговує на увагу також запровадження ризик-орієнтованого підходу до обрання об’єктів фітосанітарного контролю дерев’яного пакувального матеріалу та палет, що передбачатиме:

  • при експорті – здійснення контролю маркування палет митницями і лише у випадках, коли товари підлягатимуть митному огляду;
  • при імпорті – огляду (інспектуванню) будуть підлягати 10%, 25%, 50% або 100% підконтрольних вантажів залежно від рівня ризику в розрізі країн-відправників.


Розроблений Мінфіном проект також передбачає включення до переліку товарів, які не підлягають санітарно-епідеміологічному контролю (у т.ч. у формі попереднього документального контролю) медичних виробів (в т. ч., для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують, допоміжних засобів, що пройшли процедуру оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, а також пестицидів і агрохімікатів, зареєстрованих в Україні.

Що це дасть?

  • Прискорення процесу взаємодії підприємств і органів державної влади, які здійснюють митний, санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний та інші види контролю.
  • Спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності.
  • Мінімізація корупційних ризиків через автоматизацію процесів.

Читайте також