Старший лейтенант Павло Усов — командир механізованої роти. Загинув 11 березня під Києвом, попередньо разом з екіпажем знищивши кілька одиниць техніки окупантів та значну кількість живої сили ворога.
Повідомляє armyinform.
"За віком — хлопець, по суті — справжній чоловік та професійний командир. У мирний час його тактику бою вивчатимуть у військових підручниках", - діляться побратими Павла.
Завжди впевнений та рішучий танкіст лише кілька років тому закінчив Національну академію сухопутних військ. Навчався у розпал війни та точно знав, що ніколи не стане «кабінетним» командиром. Уже за місяць після отримання диплому відправився на війну командувати взводом.
Лейтенантові було трохи за 20, у підпорядкування — бійці, деякі з яких і в «батьки годились». Та молодий танкіст настільки швидко «обріс пір’ям» і здобув авторитет, що до нього прислухались та поважали навіть удвічі старші воїни…
"Ми не бачили «совкової» армії із усіма її принадами. Натомість одразу познайомились із фронтовиками, кожен з яких був готовий померти за Україну, з честю і почуттям гордості", - ділиться одногрупник танкіста.
Кілька тривалих фронтових ротацій навчили головного — ворогу вірити не можна. Завжди треба бути напоготові!
"Згідно з так званими Мінськими домовленостями великі калібри на фронті тривалий час не стріляли. Та ми завжди готувались дати достойну відсіч, - кажуть хлопці з підрозділу Павла. — Постійні тренування та вдосконалення зараз допомагають демонструвати неймовірні результати".
Досвідчений воїн сміливо боронив спочатку Луганщину та Донеччину, а потім Київщину.
"Павло діяв настільки рішуче та впевнено, що хотілось запитати: «Точно 96-го року народження?"— додають побратими.
У ньому найдивовижнішим чином поєднувались сором’язлива хлопчача усмішка з неймовірною внутрішньою силою.
Павло загинув за Україну у танковому бою. З честю та почуттям гордості. Йому було усього 26…
Воїна поховали у рідному селищі Стара Вижва на Волині 14 березня 2022-го. Він був не лише чудовим воїном, а й прекрасним сином, братом, дядьком та другом..