Історичний екскурс до Дня пам`яті: три хвилі політичних репресій на Рівненщині

Щороку у третю неділю травня з 2007 року в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. Цьогоріч він припав на сьогодні, 17 травня.

З цієї нагоди у Рівненській облдержадміністрації нагадали про три хвилі репресій, які були в минулому на території нашої області. За словами істориків, їхня мета була знищити еліту нації, носіїв національної пам’яті, української ідентичності. А в більш ширшому значенні – знищити державу.

Перша хвиля була у 1939-1941 роках, коли розпочалася радянізація Рівненщини. Тоді жертвами стали польські військові, які потрапили у полон до радянської армії, а згодом були розстріляні в Катині та інших таборах. У цей період були репресовані, виселені всі, хто «міг би чинити опір» новим порядкам. У нелояльності підозрювались усі, хто мав освіту, власність, представники українських партій та організацій, в т. ч. ОУН, селяни - так звані куркулі. У червні 1941 році в Дубнівській в’язниці було розстріляно політв’язнів. А впродовж 1939-1941 років у Західній Україні загалом зазнали репресій майже пів мільйона людей.

Друга хвиля репресій на Рівненщині припала на 1944-1950-ті роки. Тоді були репресовані учасники Руху опору (члени ОУН, вояки УПА, УНРА – націоналістичних формувань, що діяли в роки Другої світової війни та продовжували боротьбу за незалежну Україну й після звільнення краю від гітлерівців). Згадаймо бій під Гурбами Здолбунівського району у квітні 1944 році з енкаведистами. Члени родин репресованих, що перебували в таборах ГУЛАГУ, були депортовані в глиб країни. Спецпоселенцями стали й селяни – жертви примусової насильницької колективізації. Рівненщина у цей період понесла тяжкі демографічні втрати – 10-15 % свого населення.

Третя хвиля репресій була у 1960-1980-тих роках. Тоді ідеологічні заходи влади були спрямовані на викриття «злочинів українських буржуазних націоналістів», коли посилився тиск на віруючих різних релігійних конфесій, особливо – протестантських, які були зараховані до сект.

Уже з кінця 1980-х років пожвавився процес реабілітації невинних жертв. А в квітні 1991 року було прийнято закон УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». Проте в активну фазу процес реабілітації вступив вже у незалежній Україні. До нього долучились науковці та громадські діячі, відкрились для дослідників архіви Служби безпеки України.

Читайте також