Військовослужбовець Леонід, родом з Острожчини, - водій медичного евакуаційного транспорту. Останні 8 років перед повномасштабною війною чоловік працював барменом в рівненських закладах. Він навіть здобув профільну освіту, аби виконувати свою роботу якісніше.
Історію військового розповіли в 104-ій бригаді тероборони ЗСУ Рівненщини.
Однак, як зазначають у бригаді, коктейлі та пиво чоловікові довелося змінити на автомат. Отримавши повістку, Леонід без вагань одягнув піксель і став на захист України. Про цивільну професію нині нагадує хіба його позивний – «Бармен».
За час служби військовому довелося повоювати на сході й півдні. Зараз Леонід - водій медичного евакуаційного транспорту.
«Для водія медичного евака найважливіше довезти хворого. Це потрібно зробити якнайшвидше і якнайбезпечніше. Зараз там, де ми знаходимося, ризики є кругом. Може статись будь-що: дрони, міни, ракети чи артилерія», – розповідає «Бармен».
Він пояснює, що найчастіше доводиться виконувати свою роботу під покровом ночі, бо тоді ворогу складніше працювати. Хоча труднощі через темряву виникають і в українських бійців:
«Треба якось їхати без світла, орієнтуватись на польових дорогах, пильнувати обстановку. Насправді ризики є будь-коли, але ж треба робити роботу, і ти її робиш. Цим самим приносиш свій вклад в майбутню перемогу і в порятунок життів».
Коли та якою буде перемога, Леонід не береться прогнозувати, але певен, що війна врешті завершиться саме перемогою України й він повернеться до своїх рідних:
«Найбільше мені тут бракує сім'ї, дітей, жінки, батьків. Зараз головне бажання – повернутись додому. Повернусь, а тоді будуть вже інші мрії та плани», – каже воїн.
Аби наблизити цю заповітну мрію, чоловік працює над тим, щоб виконувати свою роботу максимально якісно. Постійно вдосконалюється й навчається чомусь новому, що може знадобитися для якісного виконання обов’язків.
«Все більше розбираюсь в тому, як крутити-ремонтувати машини. До цього трошки мав якийсь мінімальний досвід, бо вдома машина є, але тут більше освоюємо ці навички. Також доводиться вчитись і якимось базовим медичним речам. От, наприклад, нещодавно навчився ставити катетер. Хтозна, може, це колись врятує чиєсь життя», – резюмував Леонід.
