Ставлення до айві у садівників неоднозначне: одним подобається її терпка нотка і кислинка, інші вважають за краще використовувати плоди тільки в переробленому вигляді, наприклад, для варення. Однак в тому, що айва дуже корисна для організму і по-своєму дійсно смачна, переконані всі.
Айва — одна з плодових культур, яка дозріває пізніше всіх, тому і знімають її плоди найостаннішими. Деякі ранні сорти дозрівають у вересні, а решта види готові до збору врожаю майже в кінці осені, аж до початку листопада.
Але в більшості випадків садівник залежить все-таки від примх природи: іноді ранні заморозки змушують знімати Недозрілий айву, тому що важливо зібрати врожай з гілок до того, як він підмерзне і втратить свої смакові якості і властивості зберігатися. Втім, нічого страшного в тому, що плоди зривають в напівдозрілі стані, немає, адже вони мають здатність «доходити», тобто дозрівати, в приміщенні.
Якщо ж тепла осінь дозволяє, краще тримати айву на дереві до останнього — так вона буде більш смачна. Але якщо плоди повністю пожовкло і почали обсипатися, це дерево сигналізує про те, що урожай вже повністю дозрів і його пора прибирати.
Для зберігання використовують пізні сорти айви — саме вони найчастіше і не встигають повністю дозріти на гілках до морозів. Такі фрукти зривають, не залежно від наявності на них зелених плям, які свідчать про те, що айва ще не стигла. У їжу їх відразу не вживають (дуже терпкі і кислі), а дають дозріти протягом 20-30 днів. За цей час:
- зелені плями зникають;
- плоди стають красивого жовтого кольору;
- з смаку йде терпкість.
Зберігається айва досить добре і довго. Для цього фрукти складають в ящики, пересипають тирсою і виносять в льох. Можна підсипати їх в контейнер до яблук, але не грушам — з останніми айва швидше дозріє.
Чим нижче температура в приміщенні (але не мінусові значення) і рівень вологості, тим довше зберігається айва.
Невеликі запаси можна скласти на нижній полиці в холодильнику, перемотавши кожен плід папером.