Якщо ви з Рівного – ви точно мали б знати цього хлопця. Він часто з «бананкою», останні місяці має шевелюру, і є велика ймовірність зустріти його на Новій пошті десь в центрі. Це Антон Латайчук. Його збір для військових ви точно бачили. А, можливо, навіть донатили. Життя Антона – це збори коштів, закупівлі для військових та розвиток молоді, друзів і знайомих. Але не завжди було так… Більше про відомого рівненського волонтера – в його ексклюзивному інтерв’ю для «Рівне Медіа».
Коли і з чого для тебе почалася війна?
Для мене війна розпочалася 21 березня 2014 року. Пам’ятаю цей день. Того вечора, близько 23 години я зрозумів, що моє життя зміниться кардинально. Тоді мій батько попрощався зі мною та мамою, і вже наступного ранку був в іншій області, щоб воювати.
Пам’ятаю ще, що перед тим, у лютому, коли я був на Майдані, батько зателефонував мені і сказав, щоб я повертався до Рівного, бо скоро почнеться війна.
Що ти робив з 2014 по 2022 роки?
Чесно кажучи, я хотів служити. Але батько вирішив, що поки що ще мій час не настав. Тоді мені було 24 роки, і щоб хоча б трохи проводити часу з татом, я іноді їздив до нього. Мама про це не знала. Не хотів її цим вантажити. Там, у батька, я чув про потреби військових. Так формувалися мої перші списки для зборів. Тоді не було таких зборів в інтернеті, які є зараз. Тому гроші шукав серед власників бізнесу та керівників підприємств, які знали мого батька. Все необхідне традиційно передавали Новою поштою.
Як змінилося твоє життя за останні два роки?
З перших хвилин повномасштабного вторгнення, для мене були чіткі два пріоритети у житті: або воювати, або підтримувати військових. Вважаю, що ці пріоритети повинні бути головними для кожного справжнього українця. Але якщо ти підтримуєш військових це всерівно не дає тобі ніяких привілеїв. Паралельно з цим, ти повинен готувати себе до війни. Щоб, коли тобі прийде повістка, ти вже був максимально готовий до виконання військового обов’язку. Це не повинно бути ні для кого сюрпризом. Всім потрібно займатися собою, тримати себе в тонусі, та, навіть, вміти літати на FPV-дроні.
Ти вважаєш, що всі чоловіки повинні готуватися воювати?
Всі повинні бути готові до участі у війні. Однак, я розумію, що не всі готові морально. Багато-хто боїться загинути, отримати поранення, хтось елементарно боїться крові. До цього ставлюся з розумінням. Але у війську є багато спеціальностей, де не потрібно стріляти та штурмувати посадки. Для прикладу, є спеціальності механіка, креслярських і графічних робіт, діловода, зв’язківця. Однак, в будь-якому випадку кожен чоловік повинен робити щось для захисту своєї дружини, дітей, а якщо їх нема – то рідних та близьких.
Але, раптом, так склалося, що людина не хоче воювати. І навіть готова відкуплятися всіма можливими способами. Тоді моя порада: донадьте по-максимуму, ледь не всі вільні гроші, які у вас є. Бо тоді, можливо, ваші гроші будуть зберігати якомусь військовому життя, і вам не доведеться стати на його місце.
Добре. Уявимо, що я хочу хоча б мінімально підготувати себе до служби у війську. Що мені робити? Які мають бути мої перші кроки?
Можна почати переглядати на YouTube різні відео, як відбуваються військові операції. Побачити, як спілкуюся між собою хлопці під час штурму чи оборони. Це допоможе краще зрозуміти, що потрібно робити, щоб не загинути при першому ж бойовому зіткненні.
Варто цікавитися курсами домедичної допомоги. Раджу сайт https://tccc.org.ua/ . Можна навчитися літати на FPV-симуляторі. Вся ця інформація є в інтернеті. Але якщо ви хочете, щоб вам все пояснили на пальцях – можете звернутися особисто до мене в соцмережах.
Крім того, 3-я Окрема Штурмова Бригада проводить регулярно «Тиждень штурмовика». Будь-хто з бажаючих може заповнити анкету. І після відбору приїхати та навчатися в умовах, максимально наближених до бойових. Якщо буде важко, тут ви навіть можете відмовитися від участі у програмі на будь-якому її етапі.
А якщо хтось хоче стати артилеристом – то у цивільному житті він вже має розуміти таке поняття як «орієнтування бусолі». Це допоможе вам швидше увійти у спеціальність. Навчальні матеріали для цього ви зможете знати на сайті https://sprotyvg7.com.ua/lessons/prep-mortars .
А що ти особисто вмієш?
Можливо, це для когось смішно звучатиме, але щоранку встаю і роблю зарядку. Після того – у мене підтягування, віджимання та присідання. Також щонеділі бігаю по кілька кілометрів з Rivne Running Club.
Ще навчився надавати першу домедичну допомогу. Але, в першу чергу, для самого себе. Бо парамедиком особисто себе не бачу.
Цікавлюся артилерією та почав вчитися літати на FPV. І за допомогою цих знань проводжу такі курси для тих, хто планує йти служити.
Але, звісно, я не в рожевих окулярах. Так може скластися, що вмітиму літати на FPV, але опинюся у штурмовиках. До слова, частина моїх друзів саме штурмовики. Тому більшість поїздок на схід та південь України саме до них. Раджу всім хлопцям декілька разів на рік їздити до своїх друзів та знайомих, які воюють.
Ці поїздки дають більше розуміння, що таке війна. У тих умовах ви розумієте, що тиждень відсутності води це нічого особливого. Що коли від тебе тхне потом – це норма. Тоді в тобі буде прокидатися таке відчуття як захист Батьківщини. Коли ти особисто побачиш, що таке «рускій мір» - то точно зрозумієш, що це війна за наше існування як нації та вільної країни нас і наших дітей та внуків.
Помітно, що частина твого життя – це збори коштів та купівля чогось для військових. Розкажи про волонтерство.
Перед початком повномасштабного вторгнення вже розумів, що на мені буде забезпечення військових. За два тижні до вторгнення мені написали військові, з якими я спілкувався, що їм потрібно велика кількість зелених тентів та маскувальних сіток. Тоді зрозумів, що буде війна.
На той момент це був напевно єдиний збір який поширювали по всьому місту. Дехто зі знайомих навіть насміхався і казав, що війни не буде, а це «гра м’язами».
Коли ж розпочалася війна, більшість моїх друзів з комюніті Rivne Red Black пішли воювати, і в них почали з’являтися потреби. З цього моменту почав збирати запити, спілкувався з підприємцями, і так навколо мене почала формуватися спільнота однодумців, які надалі допомагають стабільно організовувати підтримку військових. За час повномасштабного вторгнення в минулому колектив Rivne Red Black перетворився у велику спільноту, в яку входять і дівчата, і дорослі люди, які взагалі не мають ніякого відношення до спортивних подій.
Основний напрямок волонтерства зараз це придбання необхідної амуніції. Паралельно, ми плетемо маскувальні сітки, виготовляємо павербанки, ремонтуємо EcoFlow, знаходимо автівки у ЄС та доставляємо їх до військових.
Якщо хтось хоче допомагати нам зі зборами – ви завжди зможете побачити актуальні потреби у мене на сторінках у соцмережах, або просто кидайте кошти на мою картку, відкриту під війну: 5358 3808 8880 7560 (моно: Л.А.В.).
Ти згадував за українців, які в Україні. А чим, на твою думку, можуть допомогти ті, які вимушено виїхали за кордон?
Для мене було новиною, що, коли почалася війна, мені написали двоє знайомих з Польщі, які там проживали задовго до того. За цей час, ми разом з ними закрили кілька зборів, і вони надалі організовують збори коштів серед українців у Польщі.
Це правильний підхід та громадянська позиція для будь-якого українця, який зараз перебуває за кордоном.
Щодо інших, які десь в стороні від війни, то я хочу побажати їм більше дивитися новин, що відбувається в Україні, читати українські Телеграм-канали, медіа і пишатися тим, що вони українці. Але в той же час хочу, щоб вони поважали закони та традиції тієї країни, в якій вони, сподіваюся, тимчасово перебувають. І щоб коли у них тільки з’явиться можливість повернутися додому – вони це неодмінно зробили.
Дуже популярне питання від молоді та для молоді: як правильно жити під час війни? Твоя думка.
Правильно: відмовитися від всього російського. Дуже бридко дивитися, коли українці, які перебувають за кордоном, у свої відео вставляють аудіо російських виконавців.
Відпочинок ніхто не забороняв. Можна святкувати Дні народження, весілля, визначні дати. Але все це потрібно робити скромно, без гучної музики, феєрверків.
Варто підтримувати дівчат, чи допомагати дорослим жінкам. Можливо, їх чоловік, батько чи син зараз на війні, тому правильно було б не стояти осторонь, а допомогти їм з важкою силовою працею.
Зараз багато людей перебувають із загостреним відчуттям стресу. Тому моя порада завжди з усіма спілкуватися стримано, ввічливо і перш ніж з’ясовувати стосунки різко – намагатися вирішити проблему максимально спокійно та цивілізовано. Внутрішніх конфліктів варто уникати.
Пам’ятайте про ментальне здоров’я. Якщо відчуваєте, що десь вигораєте – спілкуйтеся з друзями, слухайте музику, переглядайте фільми, проводьте активно час або пасивно вдома. Мій рецепт відпочинку – це поїздки в гори. Природа точно допоможе вам відновитися.
Інстаграм-сторінка Антона Латайчука (https://www.instagram.com/antoniphone)
Юрій СЕРГІЄНКО
