Лікарка з Рівного - Ірина Приходько уже з 2017 року у вільний від роботи час служить парамедикинею у батальйоні Госпітальєри.
Про це розповідає Суспільне Рівне.
Вона лікарка-неврологиня у Рівненській центральній міській лікарні, коли має відпустку - їздить на Схід рятувати поранених та надавати допомогу цивільним.
"В мене кожного разу бувають думки, що я більше не поїду. Це з різними причинами пов'язано", — розповідає медикиня.
У складі команди Госпітальєрів Ірина Приходько відправляє поранених до стабілізаційного пункту у лікарні.
"В мене там була специфічна робота. Як лікар я мала справу із соматичними захворюваннями, були поранення. Всі хочуть бути героями, всі хочуть з "передка" рятувати, витягувати. Але щоб ця структура працювала, то треба, щоб частина працювала і тиловою роботою. Це забезпечення, робота з гуманітарною допомогою", — розповідає медикиня.
За кілька років Ірина встигла побувати і в Авдіївці, декілька разів під Маріуполем, а також в Мар'їнці. З початку повномаштабного вторгнення вона бувала уже тричі на ротації у східних регіонах України.
"Я ніколи не переоцінювала своїх можливостей. Перші мої ротації на схід, в зону АТО, були як цивільного лікаря. Я тоді працювала в лікарні Станиці Луганської як невролог, але прийом був в поліклініці. Просто хотіла бачити, які люди, що і як. Звичайно, я там консультувала військових, я ставилася до цього, як до роботи, тому особливих якихось таких хвилювань не було", — розповідає лікарка.
Її навіть не здивувало повномаштабне вторгнення, бо вона розуміла, що рано чи пізено це станеться і всі це мали б розуміти.
"Коли я їхала на ротацію, я знала, що в країні війна, я розуміла, що рано чи пізно прийде і сюди до нас. Бо в нас північний сусід не краще, ніж Росія", — каже медикиня.
За ці п'ять років, каже, рівень надання меддопомоги у бойових умовах змінився. Адже, і ворог почав використовувати потужнішу зброю. Якщо раніше поранення були від снайперів, то зараз це і літаки, гелікоптери, Урагани, Смерчі і касетні боєприпаси, які несуть дуже багато поранень .
У своєму рюкзаку вона має медичні засоби, якими надає медичну допомогу бійцям.
"Найперше парамедик має зупинити кровотечу. Мають бути турнікети, кровоспинні, в мене вони нові, запаковані. Є також CAT, який найбільш поширений — стандарт НАТО".
"В нас є свої пріоритети, щось помазати, заліпити. Пластирі, серветки, незначні опіки — теж треба надати допомогу. Є бинти, які просякнуті кровоспинним засобом", — пояснює лікарка.
Коли поїде знову на фронт — Ірина поки не знає. Каже, думає про те, щоб стати бойовим медиком.
"До кінця року я залишаюся вдома, займаюся своїми справами, здоров'ям. Не виключено, що піду в ЗСУ", — розповідає Ірина Приходько.
