Українська антарктична станція «Академік Вернадський» розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Її головне призначення — проведення наукових досліджень з геофізики, біології, метеорології та океанографії. Для цього щороку на станцію відправляється експедиція у складі 10-15 полярників.
Серед учасників експедиції - кухар з Рівненщини Олег Курус. Земляк розповів, як проходять його дні в Антарктиді та чому вирішив поїхати туди вдруге.
Про рішення долучитись до експедиції та вибір
Це моя друга експедиція, вперше я зимував на станції 10 років тому. В перерві між цим працював у різних закладах в Україні, набирався досвіду, а потім зрозумів, що засумував за Антарктикою і хочу знову пережити цю пригоду. За 10 років на станції відбулось багато змін: зробили ремонт, оновили кухонне обладнання, закупили новий інвентар. Працювати стало набагато комфортніше. Також значно покращився асортимент продуктів, внаслідок чого збагатився раціон полярників. А от у природі практично нічого не змінилося.
Головною мотивацією їздити в експедиції для мене є можливість розвиватися у професії, експериментувати, знаходити нестандартні рішення. Працюючи в кафе чи ресторані, ти все маєш робити, «як книжка пише». Для всіх страв є своя рецептура, завжди є доступ до будь-яких продуктів і різноманітної техніки. Це класно, але я люблю, коли робота — це виклик, а не монотонна рутина, і Антарктика — саме те місце, де мені вистачає простору для фантазії. Рік роботи на станції — це крутіше за будь-який «МастерШеф».
Про роботу та дозвілля на станції
Мій робочий день починається о 8 ранку. Спочатку я випікаю хліб (зазвичай роблю це через день), а потім починаю готуватись до обіду. Снідають всі окремо, тому що важко узгодити графіки. А обід і вечеря за розкладом — о 13:00 та 19:00 відповідно.
На сніданок полярники самі можуть взяти на кухні продукти та приготувати собі перекус. Це можуть бути пластівці з молоком, йогурт, бутерброди, печиво чи інша випічка тощо. Обід — це завжди перше, друге з м’ясом чи рибою, салат і компот. На вечерю також зазвичай готую гарнір з м’ясом або рибою і салат. Я намагаюсь зробити раціон насиченим та різноманітним і зазвичай прислухаюсь до побажань команди.
Улюблена страва полярників — бургери. Їхнє приготування — це особливий ритуал для мене. Я сам випікаю булочки, роблю соус, майонез, готую котлети зі свіжозмеленого фаршу чи риби. Люблять зимівники й українську кухню: традиційно раз на тиждень їмо борщ з пампушками і салом, також часто готую вареники з різними начинками.
Щосуботи у нас урочисті вечері. Це традиція, яку започаткували ще англійці — колишні власники станції. Усі члени команди ошатно вдягаються та збираються разом, а я стараюсь приготувати щось оригінальніше та трохи урізноманітнюю вибір страв. Часто готую торти, нещодавно спік наполеон з бренді та горіхами вагою 5,3 кг — зимівники оцінили мій експеримент.
Продукти на станцію завозять всі одразу разом з експедиційною групою з розрахунком на цілий рік. Протягом року більше постачання немає, але коли приїжджає сезонний загін для ремонтних чи наукових робіт, тоді можуть поповнити запаси продуктів, які швидко псуються. Те, що можна заморозити — морозимо, з іншими продуктами вигадую різне: варення, консерви, соління. Хіт цієї зимівлі — бананове варення, яке я зробив, аби банани не зіпсувались.
Я працюю 6 днів на тиждень. У неділю в кухаря вихідний, тому кожен член експедиції раз на кілька місяців заступає на недільну зміну на кухні. Вони самі вирішують, що хочуть приготувати. Я лише видаю продукти й допомагаю, якщо попросять.
У вільний час я люблю кататись на лижах, гуляти островом, дивитись на пінгвінів і тюленів (зараз у них народились малюки і за ними дуже цікаво спостерігати). Повірте, ні фото, ні картинка в телевізорі ніколи не зможуть передати всю красу цього місця. Також часто граю з колегами у більярд, шахи чи дартс.
Про плюси та мінуси життя на станції
Найскладніше у роботі кухаря, як на станції, так і в будь-якому іншому місці — відповідати на запитання: «А що ти сьогодні приготуєш?». Непросто зробити різноманітне меню з тих продуктів, які ми маємо, і щоб при цьому всі були задоволені. Але мені здається, що я непогано справляюсь.
А головний плюс у роботі на станції для мене — це свобода дій. Тут ти сам собі господар: ніхто не заважає і не вказує, що готувати і як. Крім цього, це унікальна можливість набратися досвіду з приготування різних страв — від супів до десертів.
Про переживання війни далеко від дому
Як і всі українці, ми починаємо день з новин, регулярно донатимо на ЗСУ й долучаємось до різних благодійних ініціатив. Нещодавно був проєкт «Кава з полярниками», також Національний антарктичний науковий центр проводив благодійний аукціон для допомоги одному з підрозділів, де воюють наші ж полярники. У межах цих акцій люди донатили кошти та вигравали можливість поспілкуватись з кимось із нас. Ми робили для переможців відеоекскурсію станцією, відповідали на різні запитання. На зібрані кошти придбали антидронову рушницю, яка вже на фронті. Загалом робимо все, що в наших силах, аби підтримати Україну та українців.
