Масово вирубані й пошкоджені пожежами: майже 10 тис. га лісів на півночі Рівненщини передадуть державі

На півночі Рівненщини майже 10 тис. га лісів отримали шанс на порятунок. Ідеться про Селянський ліс, що знаходиться на території Вараського району. Як повідомляли раніше у пресслужбі Поліського лісового офісу, допоки роками тривали численні обговорення цієї проблеми та судова тяганина щодо цих земель, ліс тим часом нелегально вирубували й він був місцем стихійних пожеж. Розпорядники лісу не надто переймалися його збереженням, а самі ж лісівники не мали на це законних підстав.

Селянський ліс - це загалом 16 тис. га лісових насаджень на території декількох районів Рівненської області. Раніше землі були колгоспними, а 2004 року відповідно до розпорядження голови РДА насадження передали в тодішній "Володимирецький держспецлісгосп", що перебував у підпорядкуванні Мінагрополітики. Пізніше частина лісів площею понад 6 тис. га перейшла в постійне користування держави, адже на ці землі були оформлені речові права. Доля інших 9,1 тис. га й надалі залишалася невизначеною.

Нині ситуація зрушила з місця. 5 громади, у межах яких знаходиться Селянський ліс, погодилися надати йому статус державного. Наразі є рішення від усіх громад, а саме: Полицької, Володимирецької, Рафалівської, Каноницької та Вараської.

Щоб посилити роботу в контексті проблеми із самосійними лісами, ДП «Ліси України» ініціювали реалізацію міжнародної програми «Forest Recovery», завдяки якій такі ліси й отримали шанс на порятунок. А це - десятки тисяч гектарів збереженого лісу в усій Україні.

"На сьогоднішній день філія "Рафалівське лісове господарство" займає площу близько 94,6 тис. га. Також маємо сумісні ліси. Це - колишнього Селянського лісу близько 10 тис. га. На сьогоднішній день нашій філії видано розпорядження військової адміністрації на передачу цих земель під постійне лісокористування. Однак маємо велику проблему з цими лісами, так як значна частина (близько 40 %) цих лісів є масово вирубаними та пошкоджені пожежами", - розповідає директор Рафалівської філії Сергій Петрук.

Директор Рафалівської філії Сергій Петрук

Сергій Володимирович додає, що найближчі десятки років філія не матиме прибутків від цього господарювання й буде нести лише великі витрати. Та передусім ідеться про примноження лісового фонду, збереження лісових масивів, які залишилися.

"На сьогоднішній день проводиться обстеження цих земель, проводиться обрахунок пеньків і обрахунок збитків. Уже близько 1000 га обстежено і збитки становлять більше 40 млн. Ревізія постійно продовжується для того, щоб дані матеріали передати в правоохоронні органи", - зауважує директор філії "Рафалівське лісове господарство".

За словами Сергія Петрука, для того, щоб розпочати повноцінне господарювання на відповідних землях, потрібно докласти максимум зусиль і провести низку відповідних робіт.

"А це - значна сума коштів. Близько 26 млн тільки на посадку лісових культур. Так само буде додатково прийнято 10 майстрів лісу для здійснення охорони цих лісів. Це понесе додаткові витрати в розмірі близько 3 млн щорічно, для утримання лісової охорони. Разом із тим будуть здійснюватися заходи, спрямовані на охорону лісів від пожеж та догляд за лісовими культурами, що становитиме значну частину витрат", - додає очільник філії.

Як зауважує Сергій Петрук, для того, щоб відновити дані ділянки потрібно насамперд зробити лісовпорядкування, провести їх очистку, підготовку ґрунту, після чого - висадити посадматеріал. Далі, аби в результаті отримати стиглий ліс, потрібний щорічний догляд.

Зі слів Сергія Петрука, місцеві лісівники вже близько двох місяців займаються охороною цього лісу спільно з працівниками поліції. Також було створено додаткові групи швидкого реагування для того, щоб запобігати незаконним порубкам.

Директор філії "Рафалівське лісове господарство" зауважив, що найбільш пошкодженими ділянками є землі поблизу Воронків, Половлі, Красносілля. У Володимирецькій громаді - найбільше випадків, чимало є і по Вараській.

Як розповів лісничий Воронківського лісництва Віктор Веремчук, здебільшого самовільні порубки лісу, які велися впродовж десяти років, здійснювали місцеві "ділки".

"Спочатку вибиралася краща деревина, потім забиралися і верхи на дрова, а нам залишиться вже поприбирати території, зробити підготовку, посадити молоді дерева для того, щоб площа не пустувала, а була заліснена", - наголошує Віктор Веремчук.

Лісничий Воронківського лісництва Віктор Веремчук

За словами лісничого, коли він бачить подібне, то відчуває біль. Пояснює, що в лісництвах немає жодного незалісненого клаптика. Усі ділянки головного користування, які цьогоріч зрізали, уже заліснені й за ними ведеться догляд.

Як розповідає провідний інженер охорони захисту лісу Поліського лісового офісу ДП "Ліси України" Володимир Левосюк, проблема не є новою. Кожна філія має самозаліснені землі, на яких відбуваються незаконні рубки.

"У минулому році стартувала міжнародна програма "Forest Recovery", яку реалізовує ДП "Ліси України". Вона впроваджена для того, щоб врятувати ось такі самозаліснені землі від повного їх знищення. Станом на сьогодні державною лісовою охороною, працівниками філій спільно з адміністрацією було проведено обстеження цих самозаліснених земель. І на сьогодні їх площа загалом по нашому Офісу, тобто на Волині та Рівненщині, становить понад 12 тис. га", - додає фахівець.

Провідний інженер охорони захисту лісу Поліського лісового офісу Володимир Левосюк

Володимир Левосюк також зауважив, що відновлення та створення нового лісу відбуватиметься за кошти філій, тобто Державного підприємства "Ліси України".

"На сьогоднішній день сказати конкретну суму неможливо. Кожна ділянка не схожа на іншу. Є ділянки, як тут, знищені повністю, відповідно потрібно буде тільки нарізати смуги й посадити новий ліс. А деякі площі є дуже захаращені порубковими рештками. Відповідно їх потрібно буде спочатку очистити і тільки тоді вже створювати нові ліси. Це також додаткові затрати", - додає Володимир Левосюк.

Як зауважує провідний інженер охорони захисту лісу Поліського лісового офісу, якщо ці ліси не передати під охорону держави, це передусім - збитки й неабиякі ризики.

Читайте також