У пресслужбі 104-бригади ТрО ЗСУ Рівненщини оприлюднили історію бійця Євгена, який служить медиком.
Як зауважують у дописі, шлях чоловіка у військовій медицині — це приклад стійкості, рішучості та мужності.
Свій перший бойовий досвід у складі 104-ї окремої бригади хлопець отримав на Запорізькому напрямку. Там працював у стабілізаційному пункті медроти. Це стало для нього непростим етапом і серйозним викликом.
«Перший місяць був надзвичайно важким. Було багато поранених, доводилося швидко вчитися, адаптуватися до нових умов і ухвалювати складні рішення. Ми організовували роботу, розподіляли обов'язки, працювали в ситуаціях, які раніше здавалися неможливими», – розповідає військовослужбовець.
Попри складнощі служби, Євген не шкодує про свій вибір. Його головна мотивація — допомагати людям і рятувати життя.
«Медики завжди прагнуть до саморозвитку. Робота на швидкій допомозі дала мені величезний досвід, але я хотів іти далі. Війна ускладнила навчання, але водночас відкрила нові можливості росту», – пояснює він.
Війна не лише змінила його погляди, але й дала поштовх до вдосконалення:
«У таких умовах розумієш, що важливо бути готовим фізично, психічно та професійно. У голові постійно крутиться одна думка: зробити все, що від мене залежить. І я впевнений, що кожен у наших підрозділах думає так само».
Євген не просто живе сьогоднішнім днем, а й будує плани на майбутнє. Його мрія — стати лікарем-анестезіологом:
«Ця спеціалізація найближча до мого досвіду на швидкій. Робота в умовах війни багато чого мене навчила, але треба й далі вдосконалюватися. Цивільна медицина також потребуватиме фахівців з таким досвідом».
Водночас чоловік зазначає, що зараз медики дуже потрібні у війську.
«Служба вимагає всебічної підготовки. До армії потрібно бути готовим як фізично, так і психологічно. Важливо підготуватися до тих викликів, які можуть виникнути на конкретній посаді», – радить Євген.
