На Дубенщині вручили державні нагороди – Ордени «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) рідним сімох жителів району.
"Важко підібрати слова, аби висловити вдячність за їхній подвиг. Україна вистояла і нині тримається на таких героях", - написали на сторінці Дубенської РДА.
Шадурський Іван Володимирович проживав у селі Яблунівка Повчанської громади. У травні 2008 року чоловіка призвали до армії, він проходив службу у внутрішніх військах у місті Сімферополь. Іван Шадурський з 2015 року захищав країну від російських окупантів в зоні антитерористичної операції. А з початком повномасштабного вторгнення ворога не зміг стояти осторонь та 25 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. Службу у війську проходив у званні старшого солдата на посаді розвідника-сапера десантно-штурмового батальйону. За час служби був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» та медаллю «За оборону Бахмута». На жаль, Герой загинув на Донецькому напрямку.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) було вручено мамі загиблого воїна Валентині Володимирівні та його батьку Володимиру Філаретовичу.
Сматієвич Олексій Іванович мешкав у селі Гірники Семидубської громади. Закінчив Здовбицьку гімназію, а згодом – Рівненський кооперативний економіко-правовий фаховий коледж. Про війну на сході України знав не з чуток: у зоні антитерористичної операції воював його брат Юрій. До лав Збройних Сил України Олексій Сматієвич був призваний у квітні 2023 року. На жаль, воїн загинув у зоні виконання бойових завдань на Луганщині.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) отримала мама Героя Віта Юріївна.
Гаврилевич Василь Степанович проживав у селі Хорупань Бокіймівської громади. Чоловіка неодноразово обирали депутатом Хорупанської сільської ради. З початком повномасштабної війни Василь Степанович став на захист України. У лавах Збройних Сил України був старшим сержантом, виконував обов’язки командира стрілецького відділення. На жаль, Василь Гаврилевич загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Веселе Донецької області.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) було вручено синам Максиму та Олександру.
Міщук Ігор Святославович проживав у місті Дубно. Закінчив Дубенську загальноосвітню школу № 3 та продовжив навчання у Професійно-технічному училищі № 27, де здобув професію електрика. У 1999 році Ігор Міщук проходив строкову службу. Чоловік довгий час працював за кордоном. У липні 2022 року Ігоря Міщука мобілізували до лав Збройних Сил України. У війську захисник виконував обов’язки солдата кулеметного взводу. На жаль, Герой загинув в районі населеного пункту Бахмут, що на Донеччині, під час мінометного обстрілу.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) отримала мама Ігоря Ольга Степанівна.
Конончук Олександр Петрович проживав у селі Брищі Млинівської громади. Закінчив Малодорогостаївську загальноосвітню школу. До війни працював на Брищанському цегельному заводі. Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України у квітні 2024 року. На службі виконував обов’язки стрільця-снайпера. Життя воїна обірвалося 17 травня 2024 року. Після поранення він переніс декілька операцій та, на жаль, помер у лікарні Києва.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) отримала дружина Героя Галина Йосипівна.
Майорчук Василь Володимирович проживав у селі Малі Дорогостаї Млинівської громади. Народився чоловік у селі Верхів Острозької громади. Василь Майорчук добровольцем долучився до лав Збройних Сил України 26 лютого 2022 року. Служив у 14-му окремому стрілецькому батальйоні 10-ї гірської штурмової роти «Едельвейс». У війську Василь Майорчук обіймав посаду номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти. У травні 2023 року родина Майорчуків переїхала у село Малі Дорогостаї. На жаль, Герой загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині…
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) було вручено дружині загиблого воїна Яні Едуардівні та синам Анатолію, Дмитру та Юрію.
Тітков Олексій Семенович проживав у Млинові. На службі виконував обов’язки стрільця-помічника гранатометника. Олексій Семенович посмертно нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» та Хрестом «Честь і Слава». Довгий час воїн вважався зниклим безвісти. На жаль, Герой загинув під час виконання бойового завдання у місті Бахмут Донецької області.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) отримав брат Валерій Семенович та син Артур.