З початку 2019 року на території області сталося 465 пожеж, що на половину більше, аніж за аналогічний період минулого року.
«Цифра просто вражає. У нас тільки закінчився перший квартал, а кількість пожеж просто неймовірна. Посприяла цьому, звичайно, і посушлива погода, яка була ще з лютого. Ну і, звісно, людська безвідповідальна риса. Всі ж об’ємні пожежі починаються із одного недопалку чи сірника. За перший тиждень квітня у нас щоденно виникало до 17 пожеж. Це зафіксованих пожеж, про які були дзвінки, на ліквідацію яких виїжджали пожежні підрозділи. Але ж були і пожежі, на які ніхто не викликав, ніхто не бачив. Від недбалості чи байдужості горять будинки, господарські будівлі. До прикладу, 3 квітня в селі Тиховиж Зарічненського району в результаті пожежі було знищено житловий будинок, 4 квітня – біля села Борове також пожежа від горіння сміття. Звісно, не в усіх мешканців області є телефони, аби викликати пожежників. На щастя, загиблих чи травмованих під час пожеж – не зафіксовано», - розповів заступник начальника ГУ ДСНС у Рівненській області Олег Панюк.
Останніми роками спалювання сухої рослинності набуло великих масштабів. Часто неконтрольоване випалювання призводить до тяжких наслідків – пожежі перекидаються на ліс чи будинки. Як пояснив начальник відділу державної екологічної інспекції Поліського регіону Олег Семенюк, вже склали 33 адміністративні протоколи на паліїв, загальна сума штрафу – близько 10 тисяч гривень:
«Наслідки пожеж в екосистемах – знищення корисної флори і фауни. Протягом 2019 року державна екологічна інспекція посилено контролює та здійснює постійні оперативні заходи згідно із працівниками Нацполіції та ДСНС. Станом на сьогодні вже складено 33 протоколи на паліїв, винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Нагадаю, що розмір штрафу за самовільне випалювання сухої трави на громадян складає від 170 до 340 гривень, на посадових осіб – від 850 до 1190 гривень. Якщо вони вчинені в межах об’єктів природозаповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 680 гривень, а на посадових осіб – від 1190 до 1700 гривень».
До слова, кримінальним кодексом також передбачена і кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, стерні чи сухої трави. Такі дії караються штрафом від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони вчинили смерть людей, масову загибель тварин, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Рятувальники нагадують, що легковажне ставлення, примножене на небезпечні для екосистем погодні умови, у більшості випадків може призвести до катастрофічних наслідків. І те, що основною причиною виникнення пожеж на відкритих територіях є саме людський фактор — можна легко підтвердити вражаючими статистичними показниками.
