До війни Юрій Кайда працював дитячим хірургом у Херсонській обласній дитячій лікарні. 24 лютого його сім'я прокинулась від вибухів у рідному Херсоні. Спершу родина поїхала до батьків, які проживали в селі на межі Миколаївської та Херсонської областей. Під час повітряних тривог разом з батьками та сусідами ховались в сховищі місцевої школи-інтернату.
Втім, через два тижні постійного страху за своє життя, сім'я змушена була покинути Херсонщину та шукати прихистку там, де спокійніше. З кількома сусідами вони прорвались до Миколаєва, потім до Умані, а звідти – до села Збитин, що Дубенщині. Саме там проживала двоюрідна тітка дружини Юрія – Олена, яка з радістю прийняла в своєму домі рідню.
«Спершу ми оговтувались, після пережитого. Нас дуже гостинно зустріли в селі. Коли сусіди дізнались, що ми з дружиною лікарі, почали приходити за консультаціями, ми нікому не відмовляли. Враховуючи окупацію та ізоляцію Херсона і області, вирішив шукати роботу. Ось уже місяць я працюю черговим хірургом в Дубенській міській лікарні, мої пацієнти – люди різного віку, робота і колектив мені до вподоби». - розповідає Юрій. - «Ми впевнені, що Херсон – це Україна, і окупований він тимчасово. Коли Україна виграє війну, то плануємо туди повернутись».
Відтепер Юрій працює черговим хірургом у Дубенській міській лікарні.
За інформацією Дубенської районної державної адміністрації.