Сергій Гупалюк – доброволець, який з перших днів обороняв країну від нападу окупантів у лавах Нацгвардії. У підрозділі чоловік був на посаді кулеметника. Він ретельно виконував власні обов’язки, адже саме кулеметник забезпечує вогневу підтримку побратимів і Сергій, розуміючи відповідальність, сумлінно ставився до своєї служби.
Дружина Любов розповідає, що до війни чоловік працював у «Рівненській дистрибуційній компанії». Він не мав військового досвіду проте це не зупинило Сергія, котрий вже в перші дні війни вирішив обороняти Батьківщину.
«Мій чоловік обожнював свою роботу, працював, не покладаючи рук, – розповідає дружина Любов. Проте, коли почалася війна стало не до роботи і чоловік пішов у центр комплектування і соціальної підтримки, а звідти його направили на службу в Національну гвардію України.
Як розповідає командир стрілецької роти старший лейтенант Олег, Сергій був наполегливим і позитивним військовослужбовцем. Він підбадьорював особовий склад і старанно виконував службово-бойові завдання.
Сергій Гупалюк загинув 14 березня під час виконання службово-бойового завдання внаслідок ракетного удару. У нього залишилася дружина, троє дітей – двоє синів і донька, – родина і вірні друзі.
«Пригадую, як всі радились з ним, як краще підготуватися до риболовлі та яке спорядження обрати для полювання. Мені прикро, що чоловік не встиг всього цього навчити своїх маленьких синів. Сергій був дуже доброю, веселою, життєрадісною людиною, – ділиться дружина Любов. – Своєю посмішкою і словами «Все буде добре!» він заспокоював усіх навкруги. Був найкращим чоловіком у світі і батьком для своїх дітей».
За проявлений героїзм і вірність військовій присязі Сергій Гупалюк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).