Педагоги та батьки учнів спеціальних шкіл бояться закриття класів. Учора вони прийшли на засідання постійної комісії з питань гуманітарної політики до Рівненської обласної ради. Усе це через Положення про спеціальну школу. Зокрема, в офіційному документі прописана кількість наповненості учнів у класах, а спеціалізовані школи Рівненщини часто не мають змоги набрати стільки дітей. Зазначимо, що нині клас відкривається тільки тоді, коли є 50% наповненості групи.
"Гранична наповнюваність у класах становить:
1) глухих, сліпих дітей - вісім осіб;
2) дітей із зниженим слухом, порушеннями опорно-рухового апарату - 10 осіб;
3) дітей із зниженим зором, тяжкими порушеннями мовлення та легкими порушеннями інтелектуального розвитку - 12 осіб;
4) дітей із складними порушеннями розвитку, помірними порушеннями інтелектуального розвитку - шість осіб", – йдеться у документі.
Відтак, у Костопільській спеціальній школі І-ІІІ ступенів декілька 6, 7, 8 і 10 класів не набрали необхідної кількості дітей. Батьки хвилюються, адже не хочуть, аби їх діти навчалися на інклюзії.
«Ми зіткнулися з проблемою, що наших дітей буде відраховано із закладу. Вони навчались тут по 7-8 років, а тепер змушені йти на інклюзію. Жодна школа не надає таких корекційних і освітніх заходів, як ця школа. Це постійний корекційний супровід, це логопед, це психолог, це фізкабінет, це лікувальна фізкультура, це педагоги, які вміють працювати з такими дітьми. Коли моя дитина виходить на подвір’я – від неї відходять звичайні діти, ми всі розуміємо, як ми дивимось на скалічених людей. Інклюзію треба починати з початкової ланки, коли 6-7 років, коли особистість тільки формується. Це – підлітки, їм по 14-15 років. Як їм зараз бути у новому колективі? Звичайна людина у новий колектив входить – їй треба час адаптуватися, тут – незвичайна дитина. Про які здобутки можна говорити, коли вся її увага буде звернена на те, як подружитися з цим колективом, як адаптуватися, як стати такою, як вони», - розповідає мама Світлана Подборецька.
Жінка зазаначає, що після уроків діти також займаються реабілітацією, виконують домашнє завдання, ставлять вистави.
Проблема недостатньої кількості учнів існує і в Острозькій спеціальній школі №1 І-ІІІ ступенів.
«У класі в нас було семеро дітей. Минулого року з цього класу на інклюзію від нас пішло троє дітей. Батькам - байдуже на рівень підготовки дітей, а головне, щоб вони були вдома і не тратили кошти на переїзди. Напевно, дирекції у тих закладах, в які пішли ці діти, погодились, бо, можливо, також годин не вистачало, я це розумію, але рівень підготовки у цих дітей значно знизився. Це не один раз, не один рік уже. Я відслідковую усіх дітей, які переходять на інклюзію. Зв’язувались ми з їх батьками і вони кажуть: «Ні, ще шостий клас, там предмети не важкі, а на сьомий клас ми до вас назад приведемо». А я кажу: «Так у мене ж не буде сьомого класу, я на сьомий клас не заберу вже їх.» - розповідає директорка Острозької спеціальної школи Галина Лебідь.
З батьками погоджується й заступниця голови Рівненської ОДА Світлана Богатирчук-Кривко:
«Колеги, коли в дитини затримка мовного розвитку, психічного – це одне, але ми говоримо за спеціальні школи, де діти з вадами зору - складними вадами, де діти з вадами слуху. У Галини Василівни на сьогодні – база матеріальна, сурдопедагоги, які стимулюють, статус вже такий на всю Західну Україну, не тільки з Рівненської області туди направляють дітей і хороші результати."
Відтак, педагоги просили розглянули можливість навчання дітей на базі спеціальних шкіл. Під час комісії управлінню освіти і науки Рівненської ОДА було доручено надати варіанти вирішення цієї проблеми.
«Є терцентри, які мають дати заключення і пояснити батькам, якщо дитина має порушення і потребує спеціального навчання у спеціальному закладі освіти, то вони мають написати цю рекомендацію. Звичайно, ми теж будемо говорити із працівниками, із методистами, які є в центрах. Є доручення і ми хочемо в дуже швидкий термін чути відповідь і пропозиції. Якщо до 1 вересня буде необхідність, ми зберемо ще раз комісію», - зазначила голова постійної комісії з питань гуманітарної політики Алла Черній.
