Рекордний врожай
Як повідомляє обласна адміністрація, на Рівненщині зібрали 1 мільйон 230 тисяч тонн зернових, що на 130 тисяч тонн більше, ніж у 2015 році.
Цього вдалося досягти завдяки збільшенню кредитування АПК. Адже з початку року для цього залучили більше 177 мільйонів гривень, що у 1,3 рази більше, ніж на цю дату торік. До того ж, з держбюджету спрямували 4,5 мільйонів на часткову компенсацію відсотків з кредитів для рівненських аграріїв. Хоч ціна борошна вкінці літа зросла приблизно на 10%, а від його вартості залежить ціна хліба.
Згідно аналітичної довідки обласного управління торгівлі Рівненської ОДА, виробники «Поліссяхліб», «Родина» та «Рум’янець», до якого входить Кузнецовський та Сарненський хлібозаводи, приблизно з 10 жовтня почали піднімати свої оптово-відпускні ціни на 6 – 14%. Згідно інформації, яку надали виробники чиновникам, тепер Кузнецовський завод продаватиме хліб «Дарницький» (чорний-прим. ред.) та білий із борошна першого сорту за 5,58 гривень. Попередня ціна за буханку складала 4 гривні 95 копійок.
Сарненський хлібозавод змінює ціну на житньо-пшеничний хліб з 4,20 на 5,44 гривень за штуку. ПАТ «Поліссяхліб» відпускатиме різаний батон за 5,84 замість 5,47 грн., а пшеничний - з 6,54 подорожчає до 6,99 гривень.
Ціну ніхто не контролює
За словами голови асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Дмитра Українця, провини дрібних сільгоспвиробників у подорожчанні немає, адже вони продавали зерно за низькими цінами:
«Наші фермери зібрали хороший врожай, який є достатнім для хліба. І ціна на закупівлю зерна не зросла. Адже фермер продає його дешевше, щоб розрахуватися одразу з усіма боргами, які він брав раніше. Причина подорожчання хліба пов’язана із переробниками зерна та в торгівлі. Зараз немає контролю за ціновою політикою, тому ми можемо бачити різні казуси. От я зайшов в один магазин і придбав там хліб за 7,75, а за 50 метрів інший магазин продає такий самий хліб за 8 гривень».
Начальник управління торгівлі та власності Рівненської ОДА Іван Яремчук розповідає, що владу хлібовиробники просто поставили перед фактом, адже до кінця року Уряд «заборонив» проводити перевірки:
«Вони аргументують подорожчання зростанням за останні три місяці мінімальної заробітної плати, здорожчанням електроенергії, газу та вартості паливно-мастильних матеріалів. Раніше було державне регулювання цін на основні продукти харчування, але його призупинили на жовтень, листопад і грудень. В тому числі, регулювалась роздрібно-торговельна націнка на хліб та його рентабельність. Тобто вартість кожної буханки простої рецептури більшої за 500 грам була контрольована. Роздрібно-торговельна націнка на хліб, у залежності від його виду, мала бути не більша 8%, а рентабельність буханки від 5 до 15%. Зараз виробники можуть змінювати рентабельність на свій розсуд. Коли діяло регулювання, то ми мали можливість зібрати нараду та обговорити ситуацію, яка склалася. Ніхто не хоче, щоб хлібозаводи працювали собі у збиток, але не можна допускати безпідставного підняття цін».
Зараз ціну має регулювати лише конкуренція на ринку, який на Рівненщині ще не настільки розвинений. Тому така державна політика не витримує будь-якої критики. Адже ніхто не зупинить нечесного постачальника, який захоче нажитися на простих покупцях.
Раніше тратили більше, ніж заробляли
Хоч головний інженер ПАТ «Поліссяхліб» Олег Мудрик каже, що контроль держави над ціноутворенням для його підприємства був «смертельним» та неправильним. Бо інспектуючі органи мали б перевіряти у всіх підприємств те, наскільки чесно вони сплачують податки. Додамо, що «Поліссяхліб» виробляє вдень у середньому 20 тонн хліба.
.jpg)
«В Україні діє спрощена система оподаткування, а виробників настільки багато, що я й усіх навіть не знаю. Бо, крім головних та великих, є ще люди, які платять спрощений податок. Тобто сплачують до бюджету певну фіксовану суму, а кількість виробництва хліба у них необмежена. Є й такі, які не платять ПДВ, а воно додає до ціни 20%. Добре, що у нас забрали обмеження, адже при тій рентабельності, яка була, було дуже важко працювати. Теперішня влада дала нам хоч трохи дихнути. 5% рентабельності – це майже нічого, адже завод потрібно розвивати. При такій собівартості підприємство було майже самоокупне. Зараз ми плануємо (в середньому) вийти на 6% рентабельності», - говорить Мудрик.
Дізнатися те, скільки завод заробляв до відміни регулювання, і яку суму має зараз, не вдалося. Журналісту сказали, що «це їх комерційна таємниця».
Виходить, що подорожчання хліба відбулося через більшу вартість борошна. Але наскільки обґрунтовано «підстрибнули» ціни - ніхто не знає, адже держава відпустила їх у «вільне плавання», а самі виробники так просто не покажуть свої теперішні заробітки. Та й ніхто не може проконтролювати те, скільки постачальники кладуть собі до кишені. Ніби усі розбіжності мала б згладити конкуренція на ринку, але, як нам розповіли, план уряду провалився через різні умови оподаткування.
Богдан СЛОНЕЦЬ
Юридичний супровід здійснюється медіа юристами Адвокатського бюро «Щербяк і партнери»: м. Рівне, вул. Петра Могили, 22б, моб.: (097) 97-67-507, тел.: (0362) 45-45-62.
Фото: Дзеркало Закарпаття, Вісник
