Нині в Рівненському обласному центрі психічного здоров'я населення за спеціальною програмою понад 80 людей отримують дозу легальних наркотиків за спеціальною програмою. Замісна підтримувальна терапія є визнаним у світі методом лікування споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН), має на меті попередження розповсюдження ВІЛ/СНІДу серед СІН, а також сприяє ресоціалізації, поверненню до повноцінного життя у суспільстві. В Україні впровадження програми ЗПТ розпочалося з 2005 року, законодавчу підтримку отримала в 2008 році. ЗПТ впроваджується на базі закладів охорони здоров’я (наркологічних та протитуберкульозних диспансерів, центрів СНІДу, міських та районних лікарень, центрів первинної медико-санітарної допомоги).
«Людина, яка перебуває на обліку може стати на чергу на програму, обстежуємо її, тоді вона потрапляє в кабінет замісної підтримуючої терапії. Там назначають початкову дозу, яка з часом коректується, відповідно до скарг пацієнта. Він приходить на щоденний прийом і отримує свою дозу», - розповіла лікар ЗПТ Рівненського обласного центру психічного здоров’я населення Тетяна Пасічник.
Перед пацієнтом таблетку розчиняють у стаканчику з водою, після чого він її випиває. Дехто отримуює безпосередньо в центрі, а є пацієнти, які повноцінно живуть в соціумі, вони отримують препарати на 10 днів. Все призначено і чітко розписано. Усі таблетки закуплені державою і придбати в аптеці їх просто неможливо.
«Бувають такі ситуації, що колишні наркоман, невживаючи 10-20 років, у певних обставинах може відновити прийом наркотиків. Хоча, є випадки, що проліковані живуть без наркотиків. Основне – мотивація. Якщо є мотивація – є результат. Якщо її немає – результат буде короткочасним. Ремісія (ремісія — тимчасове ослаблення або навіть повне зникнення проявів хвороби, - авт.) невисока. 10-15%. Є такі люди, що зняти з обліку – вилікувані вже, є такі, що повертають до прийому наркотиків, є такі, які на замісній терапії – отримують препарати. Вони соціально більш-менш адаптовані, працюють, створюють сім’ї. Пацієнт уже не шукає коштів, аби придбати наркотики. На лікування є пацієнти, які мають ВІЛ-інфекції, туберкульоз, гепатит тощо», - розповів завідувач наркологічним відділенням Ігор Драганчук.
Програма передбачає вживання легальних наркотиків, тобто, вони вже не будуть шукати ходити і колотися одним шприцем. Це вже є свого роду профілактика розповсюдження інфекційних хвороб. Ведеться суворий огляд і контроль за прийомом цих препаратів - приймають під контролем медпрацівників. Доза підібрана з мінімальними побічними діями, а тому тут передозування виключається.
Олександр Муляр 5 років був наркозалежним. Вперше спробував приймати наркотики в 14 років. Каже, так тоді було модно, однак він знайшов у собі сили відмовитися
«Від наркотиків я відмовився в силу того, що були в мене друзі в дворі - хлопці, з якими я багато проводив часу разом у подібних речах. Ми спілкувалися багато і вони мені розповіли про те, що є звільнення в реабілітаційних центрах і я намагався прийти в декілька таких, однак просто не виходило. Я приходив до воріт центру і мене зустрічали там мої колишні друзі і мені навіть не пощастило побувати. Якось одного для це сталося як чудо в моєму житті прийшло звільнення від Бога. Це сталося вдома».
Уже 17 років після того, як покинув наркотики, Олександр вирішив, що треба говорити про це. Нині він ходить по школах, інститутах, училищах, технікумах і спільно з обласним центром здоров'я проводить профілактичні лекції, різні спортивні й музичні заходи. Це все для того, аби донести молоді те, що наркотики - згубна річ, від якої багато помирають. Звісно, можна й звільнитися, але найкраще – туди не потрапляти.
