Рівне Медіа

Радіоактивні відходи із Рівненської АЕС захоронять у зоні відчуження

Фото - відкриті джерела

Відповідно до законодавства, захоронення перероблених РАВ АЕС в Україні здійснює Держспецпідприємство «ЦППРВ», сховища якого розташовані на комплексі виробництв «Вектор» у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Енергоатом сплачує відповідний екологічний податок у Держфонд поводження з РАВ. З початку існування фонду загальний обсяг перерахувань становить більше 6 мільярдів гривень, повідомляють в пресслужбі АЕС. 

Сьогодні на Рівненській АЕС виконується комплекс заходів з передачі контейнерів з СБК та тих, які виробляються на КПРАВ, для захоронення у зоні відчуження. 

«Минулого року на РАЕС проводились роботи з характеризації зразків СБК на відповідність критеріям приймання. Було досліджено вибірку із 40 контейнерів. Спеціалістами водно-радіохімічної лабораторії хімічного цеху РАЕС проведено більше 1600 вимірювань параметрів», - коментує заступник начальника цеху дезактивації та радіоактивних відходів РАЕС Володимир Горбунов.

Наприкінці минулого року методика та звіт із узагальненими даними аналізу хімічних та фізичних параметрів зразків були направлені на експертизу до Держатомрегулювання України. Наразі фахівцями регулюючого органу та ЦДтаРАВ РАЕС проводиться робота щодо затвердження отриманих даних. 

У підсумку Рівненська АЕС першою в Україні надала усі необхідні дані для передачі відходів на захоронення до спецпідприємства. І це лише один з етапів. На черзі очікуються відповідні документи від ДСП «ЦППРВ», які підтверджуватимуть можливість безпечного захоронення відходів на період їх небезпеки за наданими характеристиками.

Радіоактивні відходи РАЕС за час їх зберігання у проєктних сховищах природним чином втратили активність в 2-3 рази. Зокрема через розпад радіонуклідів активність деяких з них, наприклад цезію-137 знизилася у 2 рази, а кобальту-60 – в 30 разів. 

Через 300 років 90% РАВ Рівненської АЕС перейдуть у безпечний стан і за радіоактивністю не відрізнятимуться від звичайного ґрунту в природі. Відтак головне завдання сховищ – безпечно ізолювати такі відходи на час їх повного розпаду. Для цього наявні всі необхідні технічні рішення обладнання та технології. Таким чином, радіоактивні відходи не є проблемою для ядерної галузі.

Загалом кількість відходів, вироблених ядерною енергетикою світу, невелика у порівнянні з іншими галузями. 97% радіоактивних відходів класифікують як низько- та середньо-активні відходи, які є небезпечними лише протягом декількох десятків років, і тільки близько 3% від загального обсягу ядерних відходів є довгоіснуючими та високоактивними й потребують ізоляції на тисячі років в спеціальних геологічних сховищах. При цьому інші промислові відходи, наприклад такі як важкі метали кадмій або ртуть, які утворюються в процесі виробництва електроенергії на теплових чи сонячних електростанціях, залишаються небезпечними на невизначений термін.
 

Читати також