Ще 5 вересня 2017 року Верховна рада підтримала «Закон про освіту», який викликав неоднозначну реакцію у суспільства. Одні запевняли, що це потрібно було давно зробити, інші ж переконані, що нічого хорошого з цього не вийде. Які зміни чекають на українців у галузі освіти та на що сподіватися рівнянам – читайте в матеріалі «РівнеМедіа».
Ухваленню цього Закону передувала тривала дискусія не тільки депутатів, а й науковців. Це пояснює часткові невідповідності Закону та законопроекту, який пропонували від Міністерства освіти та науки.
Незважаючи на те, що повний запуск реформи планується на вересень 2018 року, у 100 українських шкіл запровадили ці нововведення як експеримент. Варто звернути увагу ще й на те, що вони передбачені для тих, хто піде до першого класу в 2018.
Якщо ж говорити про конкретні зміни, то вони чекають і батьків, і дітей, і вчителів.
Зокрема, в Законі прописано, що держава гарантує забезпечення учнів і вчителів необхідними підручниками та науковими посібниками безкоштовно.
Діти
Як і раніше, дітвора йтиме до школи в 6 років. Якщо на початку навчального року дитині виповнятиметься 7 років, вона здобуватиме початкову освіту цього ж року. Раніше це було неможливим.
Законом також передбачено, що у школі діти повинні здобути такі вміння:
• читання з розумінням,
• уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
• критичне та системне мислення,
• здатність логічно обґрунтовувати позицію,
• творчість,
• ініціативність,
• вміння конструктивно керувати емоціями,
• оцінювати ризики,
• приймати рішення,
• розв’язувати проблеми,
• здатність співпрацювати з іншими людьми.
Діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:
• у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;
• у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти;
• у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;
• за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;
• за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.
Крім того, для тих, хто розпочне навчання в школі в 2018 році і пізніше, тривалість здобуття базової середньої освіти триватиме 12 років. Про це йдеться у тексті Закону. У зв’язку з цією зміною, дещо відрізнятиметься від теперішньої і градація на рівні шкільної освіти.
Зовсім скоро вона буде така:
• початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
• базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);
• профільна середня освіта тривалістю три роки (10-12 клас).
Якщо порахувати, то навчання учнів за програмами 12-річної середньої освіти починається:
• для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року;
• для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;
• для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2027 року.
Окрім вищезгаданого, у тексті закону зазначено, що «результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти (тобто після 4, 9 і 12 класу) оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання».
Вчителі
Якщо говорити про зміни, які стосуються діяльності вчителів, то варто згадати вимоги, якими вони повинні будуть володіти.
До них віднесли:
• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Щоправда, відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. «Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства», – йдеться в тексті.
Якою мовою вчитимуть?
У Законі зазначається: «У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу".
До слова, офіційними мовами ЄС вважається: англійська, німецька, французька, румунська, угорська, болгарська, польська, чеська, іспанська, італійська, шведська, грецька, данська, естонська, ірландська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, португальська, словацька, словенська, фінська, хорватська.
До числа нововведень також віднести можна і впровадження інклюзивної освіти в школах України. Відтак, аби допомагати дітям з особливими потребами, до штату закладів освіти вводиться нова посада «асистент вчителя».
Крім того, особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання. Також органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають утворити інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.
Хотілося б зазначити, що це ще не всі зміни, які чекають на українських школярів і вчителів у наступному навчальному році. Цей закон про освіту – базовий. Для того, аби реформувати систему освіти в Україні, потрібно підтримати ще низку законопроектів. Зокрема, «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту» та «Про професійно-технічну освіту».
Олеся БОРОВЕЦЬ