Резонанс по-рівненськи: 10 політичних скандалів-2016

 Де дві господині, там хата не метена…

Ще в листопаді 2015 року 33-річного депутата від Радикальної партії Володимира Ковальчука скандально обрали головою Рівненської облради. Тоді «несподіванку» для багатьох рішення пояснювали кулуарними домовленостями на рівні Києва, які «радикали» уклали з колегами по антипрезидентській опозиції – «Батьківщиною», «Свободою» та «УКРОПом».

На цій посаді пан Володимир протримався лише кілька місяців. Вже у березні його звільнили, обравши на його місце представника БПП Олександра Корнійчука. Ображений таким рішенням пан Ковальчук скаржиться у Рівненський окружний адміністративний суд, і тамтешній суддя поновлює його на посаді, назвавши рішення депутатів неправомірним.

В той же час саме обрання пана Корнійчука незаконним визнано не було. Юридична колізія призвела до того, що обоє голів ще кілька місяців гучно з’ясовували, хто ж із них легітимний, а коли ситуація стала геть анекдотичноюобоє приймають рішення написати заяви на звільнення за власним бажанням.

Відтак, новим головою стає представник «Батьківщини» Микола Драганчук. При цьому керівника цієї фракції Миколу Кучерука на політраді «Батьківщини» з партії звільнили. Причина - невиконання вказівок з центру.

 

Відтак, новим головою стає представник «Батьківщини» Микола Драганчук. При цьому керівника цієї фракції Миколу Кучерука на політраді «Батьківщини» з партії звільнили. Причина - невиконання вказівок з центру.

Обліко аморале?

Вже невдовзі після призначення головою Рівненської облради Олександра Корнійчука в мережу потрапив «компромат» на його тодішнього заступника і майбутнього наступника.

Невідомий інформатор розповів, що Миколу Драганчука, начебто, виселили з кімнати гуртожитку одного з рівненських ВНЗ, яку він отримав, «скориставшись власними статусом та впливом». Причина виселення – аморальна поведінка. Представник «Батьківщини», мовляв, частенько повертався напідпитку, «щодня з різними жінками, а одного разу навіть з молодою дівчиною у вульгарному одязі».

(фото: vkuluarah.com.ua)

Микола Драганчук вказану інформацію назвав інформаційною «качкою», яку запустили представники Радикальної партії, аби помститися йому за те, що продовжив вести сесію облради, як Володимир Ковальчук, побоюючись висловлення недовіри, намагався її закрити.

З гуртожитку, мовляв, пан Драганчук з’їхав сам після кількох телефонних дзвінків з погрозами. А тих, хто поширює про нього такі чутки, вважає несповна розуму і саме тому, мовляв, навіть позиватися на них не бажає.

Б’ють по головах

«Ти мішаєш мнє жить», - саме з такими словами, як пригадує голова Дубровицької райдержадміністрації Сергій Киркевич, його вдарив у щелепу депутат райради Валерій Салюта.

Пан Сергій вважає, що постраждав через те, що заважає працювати місцевим бурштинокопачам, одним з яких, мовляв, є і пан Салюта:

«Якщо правоохоронці не відреагують, то ще прийде мене вбивати. У нього ж мільйони і зброя…»

«Бурхлива фантазія. Він мене, напевне, з кимось переплутав», - саме так на слова голови Дубровицької РДА відреагував сам Валерій Салюта.

Представник партії «Воля» вважає, що пану Киркевичу навпаки заважає жити саме заснована ним Дубровицька газета, що активно критикує діяльність Салюти:

«Якщо звинувачує мене у видобутку бурштину, нехай пише заяву в поліцію. Поки для дачі показів мене ніхто не викликав».

Як би там не було, медики діагностували в очільника Дубровиччини закриту черепно-мозкову травму, струс мозку і забої. Після надання медичної допомоги він повернувся до виконання своїх обов’язків, однак вже 13 липня подав у відставку, пояснивши свій вчинок сімейними обставинами. До слова, напередодні працівники СБУ та Нацполіції провели в його помешканні обшук…

Вже за кілька днів до Нового року кулаком в обличчя отримав також і голова Здолбунівської райдержадміністрації Сергій Кондрачук.

Постраждав він через терапевтичне відділення Мізоцької лікарні, яке саме перед цим закрили в рамках програми Кабміну з оптимізації районної медицини. За кілька днів до цього голова публічно висував ініціативу провести оптимізацію за рахунок скорочення ліжкомісць частково у Мізочі, а частково й у Здолбунові.

Варто зауважити, що оптимізацію, за законом, проводить головний лікар Здолбунівської ЦРЛ, а рекомендації голови РДА він може (в кращому випадку) лише взяти до відома. Утім, присутні мешканці Мізоча у ці тонкощі не вникали, вирішивши: раз голова сказав, значить, сказав.

Відстоюючи таке бачення власних виборців, депутат від Мізоча, представник Аграрної партії Олександр Андріюк повівся радикально і вдарив нещирого, на його думку, голову.

Через кілька днів після сутички мізоцький «аграрій» публічно простягнув пану Кондрачуку руку миру. Той її потиснув, але, цитую, «як людина і християнин, а не як голова адміністрації».

Каже, що заяву з поліції забере виключно після того, як кривдник, склавши депутатські повноваження, публічно засудить свій вчинок. Пан Андріюк, у свою чергу, вважає таку пропозицію шантажем.

Постраждав за бурштин…

4 липня київські силовики за підозрою у розкраданні вилученого бурштину затримують заступника прокурора Рівненської області Андрія Боровика. Міністр МВС Арсен Аваков тоді заявив, що затриманого підозрюють в керівництві злочинним угрупуванням, яке не лише «кришувало» видобуток бурштину, а й присвоювало собі вилучене, замінюючи його камінням меншої фракції.




6 липня Генпрокурор Юрій Луценко звільняє з посади та органів прокуратури прокурора Рівненської області Анатолія Ковальчука, призначивши на його місце колишнього львівського прокурора Євгена Соболя.

Пана Боровика з посади «виганяють» із формулюванням «за ганебний вчинок». Тоді ж (за власним бажанням) звільняються із займаних посад ще три заступники прокурора Рівненщини.

Незадовго до затримання Андрій Боровик хвалився журналістам
 статками батька підприємця, які дозволяють йому «не за свою зарплату хоч завтра купити 600-тий Merсedes S-класу». Батьки, мовляв, мають будинок у Лондоні, квартиру у Києві і ще кілька квартир у Луцьку.

Увесь час після затримання Боровик перебуває під вартою. Спершу, за нього намагалися внести заставу у 10 мільйонів, але після оголошення підозри в ще кількох злочинах, вказаний запобіжний засіб скасували. Справу обіцяють передати до суду не пізніше липня 2017 року.

Алкогольна практика журналістки

19-річна практикантка «Четвертої влади» Вікторія Максимчук стала свідком доволі оригінальної «практики» рівненських націоналістів. У момент, коли вона фотографувала майданчик поблизу кафе «Кобза», що на розі вулиць Соборної та Княгині Ольги, на неї та на редакційний фотоапарат несподівано полилося щось спиртовмісне.

(фото: 4 влада)

Дівчина підняла голову догори і побачила компанію, що регоче. Через якийсь час чоловіки покинули кафе на автомобілі «Тойота», номерний знак якого вона встигла сфотографувати. Пізніше виявилося, що належить він Олександру Крюкову, одному з помічників народного депутата від «Свободи» Олега Осуховського…

Наступного ж дня рівненська «Свобода» офіційно заявила, що до прикрого епізоду жодного стосунку не має, а в кафе, де вони сиділи, були й інші відвідувачі. Насамкінець пообіцяли звернутися до правоохоронних органів та прокуратури з вимогою провести перевірку на достовірність матеріалів, опублікованих «Четвертою владою».


Конфуз «під шофе»

Колишній голова Рівненської облради Олександр Данильчук не може без пригод. Десять років тому під час вшанування річниці Берестецької битви він побився з нині покійним екс-губернатором Василем Червонієм. Через рік йому розбили губу поблизу нічного клубу «Лагуна», а ще через один (після Революції Гідності) йому довелося побувати у сміттєвому контейнері.
 

У 2016-му з ним трапився новий конфуз: нетверезий політик був змушений о 6 годині ранку розповідати патрульним, як саме вилетів з траси його «Мерседес».

Данильчук категорично відмовився тоді проходити тест на вміст алкоголю в організмі, запевняючи, що в момент ДТП за кермом був не він, а його тверезий товариш, який приїхав спеціально, аби забрати його п’яного, однак одразу після аварії пішов додому за власним авто. Патрульні, у свою чергу, запевняють, що, коли допитували вказаного Данильчуком товариша, він і гадки не мав, де саме трапилася аварія.

Втім, уже 28 вересня кримінальне провадження по пану Данильчуку закрили «у зв’язку з відсутністю доказів того, що за кермом був саме він». Патрульні, які оформлювали ДТП, на судовому слуханні чомусь присутніми не були…

Керівник патрульної поліції Рівного Сергій Мерчук тоді пообіцяв з’ясувати, як так сталося.

Затримка з багатьма невідомими

Наприкінці вересня на офіційній сторінці Служби безпеки України з’явилося повідомлення про викриття на хабарництві одного з керівників Державної фіскальної служби у Рівненській області, проілюстроване фотографією розкладених на ліжку 200 та 500-гривневих банкнот…

Хто саме попався, не повідомили, але встановили, що таємничому здирнику систематично давали гроші за сприяння у відшкодуванні ПДВ. Лише від неназваного підприємства, що займається експортом деревини, він, мовляв, отримав цілих 238 тис. грн…

Як посередника хабарник використовував власну сестру, а на рахунок дружини перераховував отримані кошти…

Рівненські мас-медіа неабияк поламали голову, що ж за спритника упіймали. Частіше за інші звучала версія про начальника фіскальної служби Дмитра Зайцева

Поживи для роздумів підкидала декларація його дружини за минулий рік, яка показувала 1,32 млн. грн. доходу від підприємницької діяльності при тому, що у 2014 р. ця цифра складала лишень скромні 24 тис. грн….



Передчуваючи недобре, Дмитро Зайцев вже під вечір того ж дня скликав брифінг, де повідомив, що обшук у його офісі та квартирі таки і справді проводили, але вилучені гроші - то зовсім не хабар, а з правоохоронцями він, як виявилося, спілкувався виключно як свідок...

Повідомив, що не затримали також і жодного іншого працівника рівненської ДФС. На подальші запитання журналістів відповідати відмовився…

Вже через кілька днів Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров заявив, що Зайцева від обов’язків відсторонювати не збирається, аж допоки йому не вручать офіційну підозру від Генпрокуратури…

Вибачатися - це мистецтво

Після Майдану основними коментаторами різних процесів в Україні стали громадські активісти, яких прийнято вважати першими ластівками потужного громадянського суспільства.

В той же час чи не єдиною очевидною реформою в Україні після того ж Майдану вважається створення Національної патрульної поліції. Поліцейські в різних областях потрапляють у ДТП, попадаються на хабарах і навіть стріляють один в одного, утім, конкретно на Рівненщині гучних скандалів за їх участі не траплялося аж до 12 жовтня.


Саме цього дня на фейсбук-сторінці громадської активістки Ліани Диновської з’являється повідомлення про те, як поблизу одного з квасилівських кафе правоохоронці спочатку стежили за її автівкою, а згодом зупинили на трасі, запідозривши керування у нетверезому стані, та 25 хвилин протримали на вітрі у легенькій кофтинці, не відпускаючи додому до хворих дітей.

Описуючи ситуацію, пані Ліана назвала службовців «брехливими дурнями», що спровокувало значний резонанс в соцмережах. Емоції досягли апогею після опублікування повної відеоверсії цього інциденту, де видно, що у деяких моментах громадська активістка дозволяла собі ненормативну лексику і образи на адресу патрульного. 

(Відео: 4 влада)

Прислухавшись до громадського осуду, вже за два дні жінка публічно перед ним вибачилася. Мовляв, учора поведінку диктували емоції, а сьогодні їй дуже соромно за те, що їх не стримала, адже сильна людина не та, яка диктує свої правила, незважаючи ні на що, а та, яка здатна визнавати власні помилки…

Більшість коментаторів вибаченнями лишилися цілком задоволені. За винятком керівника сайту «Четверта влада» Володимира Торбіча, якому вибачення видалося розумним, але при цьому нещирим і вимушеним кроком. Він побачив у ньому приховану образу і жагу помсти, що надихнуло його творчу натуру на іще одну публікацію, яка надала вже згасаючому інфоприводу свіжий імпульс, а молодим журналістам – гарний майстер-клас того, як робити новину навіть за відсутності самої новини, просто гортаючи коментарі під старим постом.
 

Хто кому «гомосєк»?

Жовтнева сесія Рівнеради запам’яталася гучними розбірками навколо статевої орієнтації депутатів з фракції Радикальної партії, а також міського голови Рівного Володимира Хомка.

Коли депутати тільки займали свої місця, керівник обласного центру, спілкуючись із секретарем Сергієм Паладійчуком, зауважив, що, мовляв, «гомосєків нема десь» 

Представники РПЛ, які щойно заходили до зали засідань, вирішили, що мова йде саме про них.

«Якщо старий п***рас не вибачиться публічно сьогодні до 18:00, я подарую йому пекло», - написав у своєму Фейсбуку депутат Верховної Ради Андрій Лозовий.

У прес-службі міського голови звинувачень не зрозуміли, зауваживши, що на відео не видно, що образливе слово «гомосєкі» адресується комусь конкретно.

«Хто там на собі відчуває інсинуацію, то не зовсім зрозуміла позиція», - вніс ясність прес-секретар міського голови Рівного Олесь Лопачук.

Між тим, мер (у підсумку) таки вибачився, при цьому вклавшись у встановлений Андрієм Лозовим «дед-лайн».

«Термін, який вживався в розмові, мав не медичне, а виключно побутове значення і не стосувався будь-якої партії», - виправдався Володимир Хомко.

Після цього чимало оглядачів висловили припущення, що голова таки неабияк злякався праведного гніву нардепа Лозового, який, як відомо, нещодавно подарував одній з церков родинного «хреста-енколпіона з мощами ХІІІ століття»…

Хтозна, на які ще подарунки здатен «радикал», якщо застосувати до нього образливий термін, хай навіть і у «виключно побутовому значенні» …

Не «енколпіоном» єдиним…

Останньої осені вищезгаданий Андрій Лозовий запам’ятався далеко не самими лише пристрастями довкола «гомосєків».

Приблизно тоді ж у стінах Парламенту він разом з однопартійцем Ігорем Мосійчуком дружньо обіймалися з одіозним олігархом Вадимом Новинським, якому приписують чинення перешкод у питанні створення єдиної Української помісної церкви і ,навіть, побиття митрополита УПЦ (МП) Олександра Драбинка.

Та по-справжньому всеукраїнську славу нардепу Лозовому принесла оприлюднена електронна декларація
, де і значився той самий «хрест-енколпіон», вказаний, як родинна реліквія.

Окрім хреста, пан Лозовий задекларував близько 6 мільйонів гривень готівки, 72 ікони, написані «майстрами України, священної гори Афон та Єрусалиму», 186 пляшок елітних вин, 32 одиниці холодної зброї ХІХ-ХХ ст. та старовинні англійські меблі.

На питання, звідки усе це, рівненський «радикал» відповів, що він «страшний Плюшкін»
, а вказані предмети є його спадщиною, частиною того, що батьки продали якесь невказане майно, а також грішми від проданого будинку прадіда у с. Новоукраїнка Рівненської області…

Чи справді все так і є, сказати важко. Додаткові питання породжує факт, що офіційно жодним бізнесом пан Лозовий ніколи не займався, а його власні спогади про життя до депутатства вичерпністю не вражають: «І якимсь бізнесам допомагав, і кур`єром працював, і писав, і допомагав якимсь виборчим кампаніям, і ялинки продавав…» 

Максим Коломис

Юридичний супровід здійснюється медіа юристами Адвокатського бюро «Щербяк і партнери»: м. Рівне, вул. Петра Могили, 22б, моб.: (097) 97-67-507, тел.: (0362) 45-45-62.

Використані фото: фейсбук, Цензор.НЕТ, ERVE.UA

Читайте також