Рівненським абітурієнтам на замітку: програма ЗНО з іноземних мов в магістратуру

фото ілюстративне

Програма єдиного вступного іспиту з іноземних мов для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), затверджена наказом МОН № 411 від 28 березня 2019 року.

ВСТУП

Програма єдиного вступного іспиту створена з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (рівень В1-В2). Зміст завдань для здійснення контролю якості сформованості іншомовної комунікативної компетентності уніфіковано за видами і формами завдань. У Програмі враховано особливості англійської, іспанської, німецької та французької мов.

Об’єктами оцінки є мовленнєва компетентність у читанні, а також мовні лексичні та граматичні компетентності. Зміст тестових завдань ґрунтується на автентичних зразках літературного мовлення, прийнятого в країнах, мову яких вивчають, відповідно до сфер спілкування і тематики текстів, визначених цією Програмою.

УЧАСНИКИ ЄДИНОГО ВСТУПНОГО ІСПИТУ

У єдиному вступному іспиті з іноземної мови беруть участь особи, які бажають вступити на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), (далі - кандидати).

МЕТА ЄДИНОГО ВСТУПНОГО ІСПИТУ

Визначити результати навчання кандидатів з іноземної мови за шкалою 100-200 балів на основі кількості балів, набраних ними за виконання завдань предметного тесту з іноземної мови.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ ТЕСТУ

Частина І. ЧИТАННЯ

Мета - виявити рівень сформованості вмінь кандидатів самостійно читати і розуміти автентичні тексти за визначений проміжок часу.

Завдання для визначення рівня сформованості іншомовної компетентності в читанні зорієнтовані на різні стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання), повної інформації (вивчальне читання) та пошук окремих фактів (вибіркове читання).

Для створення тестових завдань використовують автентичні тексти з друкованих періодичних видань, інтернет-видань, інформаційно-довідкових і рекламних буклетів, художньої літератури.

Тексти для ознайомлювального читання можуть містити до 5% незнайомих слів, а для вивчального та вибіркового читання - до 3%, про значення яких можна здогадатися з контексту за словотворчими елементами та за співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми).

Загальний обсяг текстів становить до 2 500 слів.

У предметних тестах оцінюють уміння кандидатів розуміти прочитаний текст, виокремлювати ключову інформацію, узагальнювати зміст прочитаного, робити висновки на основі прочитаного.

Кандидат уміє:

  • читати текст і визначати мету, ідею висловлення;
  • читати (з повним розумінням) тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі;
  • читати та виокремлювати необхідні деталі з текстів різних типів і жанрів;
  • диференціювати основні факти та другорядну інформацію;
  • розрізняти фактичну інформацію та враження;
  • розуміти точки зору авторів текстів;
  • працювати з різножанровими текстами;
  • переглядати текст або серію текстів з метою пошуку необхідної інформації для виконання певного завдання;
  • визначати структуру тексту й розпізнавати логічні зв’язки між його частинами;
  • встановлювати значення незнайомих слів на основі здогадки, схожості з рідною мовою, пояснень у коментарі.

Частина II. ВИКОРИСТАННЯ МОВИ

Мета - виявити рівень сформованості мовленнєвих і мовних граматичних і лексичних компетентностей кандидатів.

Кандидат уміє:

  • аналізувати й зіставляти інформацію;
  • правильно вживати лексичні одиниці та граматичні структури;
  • встановлювати логічні зв’язки між частинами тексту.

Лексичний мінімум вступника складає 2 500 одиниць відповідно до сфер спілкування і тематики текстів, визначених цією Програмою.

СФЕРИ СПІЛКУВАННЯ І ТЕМАТИКА ТЕКСТІВ ДЛЯ ЧИТАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МОВИ

I. Особистісна сфера

  • Повсякденне життя і його проблеми.
  • Сім’я. Родинні стосунки.
  • Характер людини.
  • Помешкання.
  • Режим дня.
  • Здоровий спосіб життя.
  • Дружба, любов.
  • Стосунки з однолітками, у колективі.
  • Світ захоплень.
  • Дозвілля, відпочинок.
  • Особистісні пріоритети.
  • Плани на майбутнє, вибір професії.

II. Публічна сфера

  • Погода. Природа. Навколишнє середовище.
  • Життя в країні, мову якої вивчають.
  • Подорожі, екскурсії.
  • Культура й мистецтво в Україні та в країні, мову якої вивчають.
  • Спорт в Україні та в країні, мову якої вивчають.
  • Література в Україні та в країні, мову якої вивчають.
  • Засоби масової інформації.
  • Молодь і сучасний світ.
  • Людина і довкілля.
  • Одяг.
  • Покупки.
  • Харчування.
  • Науково-технічний прогрес, видатні діячі науки.
  • Україна у світовій спільноті.
  • Свята, пам’ятні дати, події в Україні та в країні, мову якої вивчають.
  • Традиції та звичаї в Україні та в країні, мову якої вивчають.
  • Видатні діячі історії та культури України та країни, мову якої вивчають.
  • Визначні об’єкти історичної та культурної спадщини України та країни, мову якої вивчають.
  • Музеї, виставки.
  • Живопис, музика.
  • Кіно, телебачення, театр.
  • Обов’язки та права людини.
  • Міжнародні організації, міжнародний рух.

III. Освітня сфера

  • Освіта, навчання, виховання.
  • Студентське життя.
  • Система освіти в Україні та в країні, мову якої вивчають.
  • Робота і професія.
  • Іноземні мови в житті людини.

ГРАМАТИЧНИЙ ІНВЕНТАР

АНГЛІЙСЬКА МОВА

Іменник

  • Граматичні категорії (однина та множина, присвійний відмінок).
  • Іменникові словосполучення.
  • Лексичні класи іменників (власні та загальні назви: конкретні, абстрактні іменники, речовини, збірні поняття).

Артикль

  • Означений і неозначений.
  • Нульовий артикль.

Прикметник

  • Розряди прикметників.
  • Ступені порівняння прикметників.

Числівник

  • Кількісні, порядкові та дробові числівники.

Займенник

  • Розряди займенників.

Дієслово

  • Правильні та неправильні дієслова.
  • Спосіб дієслова.
  • Часо-видові форми.
  • Модальні дієслова.
  • Дієслівні форми (інфінітив, герундій, дієприкметник).
  • Конструкції з дієслівними формами (складний додаток, складний підмет, складний присудок).

Прислівник

  • Розряди прислівників.
  • Ступені порівняння прислівників.

Прийменник

  • Типи прийменників.

Сполучники

  • Види сполучників.

Речення

  • Прості речення.
  • Складні речення.
  • Безособові речення.
  • Умовні речення (0, І, ІІ, ІІІ типів).

Пряма й непряма мова

Словотвір

ІСПАНСЬКА МОВА

Іменник

  • Граматичні категорії іменника (рід, число).

Артикль

  • Означені артиклі.
  • Неозначені артиклі.
  • Нейтральній артикль Іо.

Прикметник

  • Граматичні категорії прикметника (рід, число).
  • Ступені порівняння прикметників.
  • Узгодження прикметників з іменниками.
  • Вживання дієслів ser та estar з прикметниками.
  • Неозначені прикметники.

Числівник

  • Кількісні числівники. Порядкові числівники.

Займенник

  • Особові займенники. Присвійні займенники.
  • Вказівні займенники.
  • Неозначені ствердні займенники.
  • Неозначені заперечні займенники.
  • Відносні займенники. Зворотні займенники.
  • Питальні займенники. Окличні займенники.

Дієслово

  • Спосіб дієслова (дійсний, умовний, наказовий).
  • Творення та вживання дієслів дійсного способу (Modo Indicativo).
  • Творення та вживання дієслів умовного способу (Modo Subjuntivo).
  • Творення та вживання дієслів наказового способу (Modo Imperativo).
  • Неособові форми дієслова (інфінітив, дієприкметник, герундій).
  • Конструкції з неособовими формами дієслова.
  • Пасивний стан дієслова.

Прислівник

  • Утворення прислівників із суфіксом -mente.
  • Ступені порівняння прислівників.
  • Прислівники часу.
  • Прислівники місця.
  • Прислівники способу дії.
  • Модальні прислівники.
  • Прислівникові звороти.

Прийменник

  • Прості прийменники.
  • Складні прийменники.

Сполучник

  • Сполучники сурядності.
  • Сполучники підрядності.

Пряма й непряма мова

НІМЕЦЬКА МОВА

Іменник

  • Утворення множини іменників.
  • Відмінювання іменників.

Прикметник

  • Відмінювання.
  • Ступені порівняння.
  • Субстантивовані прикметники.

Числівник

  • Кількісні числівники.
  • Порядкові числівники.
  • Дробові числівники.

Займенник

  • Розряди займенників.

Дієслово

  • Допоміжні дієслова.
  • Слабкі та сильні дієслова.
  • Модальні дієслова.
  • Зворотні дієслова.
  • Дієслово lassen.
  • Дієприкметник I, II.
  • Минулий час Perfekt. Минулий час Präteritum.
  • Давноминулий час Plusquamperfekt.
  • Майбутній час Futur I.
  • Наказовий спосіб дієслів Imperativ.
  • Умовний спосіб Konjunktiv II допоміжних і модальних дієслів.
  • Заміщення умовного способу Konjunktiv II формою würde + Infinitiv.
  • Konjunktiv II у нереальних умовних підрядних реченнях.
  • Інфінітив пасивного стану.
  • Пасивний стан з модальними дієсловами.
  • Умовний спосіб Konjunktiv I (непряма мова).
  • Умовний спосіб Konjunktiv I (непряма мова з модальними дієсловами).
  • Форми минулого часу Perfekt та Plusquamperfekt активного стану з модальними дієсловами.

Прислівник

  • Ступені порівняння.
  • Займенникові прислівники.

Прийменник

  • Прийменники з Akkusativ. Прийменники з Dativ.
  • Прийменники з Dativ/Akkusativ. Прийменники з Genitiv.

Речення

  • Інфінітив активного стану з часткою zu та без zu.
  • Інфінітивні конструкції: um ... zu + Infinitiv; statt... zu + Infinitiv, ohne ... zu + Infinitiv; haben/sein + zu + Infinitiv.
  • Складносурядне речення.
  • Складносурядне речення з подвійними сполучниками entweder ... oder, nicht nur ... sondern auch, weder ... noch, sowohl ... als auch, bald ... bald.
  • Складнопідрядне речення.
  • Типи складнопідрядних речень.

ФРАНЦУЗЬКА МОВА

Іменник

  • Граматичні категорії іменника (рід, число).

Артикль

  • Означені артиклі.
  • Неозначені артиклі.
  • Частковий артикль.

Прикметник

  • Граматичні категорії прикметника (рід, число).
  • Присвійні прикметники.
  • Вказівні прикметники.
  • Ступені порівняння прикметників.

Числівник

  • Кількісні числівники.
  • Порядкові числівники.

Займенник

  • Особові займенники.
  • Наголошені займенники.
  • Питальні займенники.
  • Неозначені займенники.
  • Неозначений займенник on.
  • Займенники в ролі прямого й непрямого додатків.
  • Займенники en та у.
  • Відносні займенники.

Дієслово

  • Ствердна форма. Заперечна форма. Питальна форма
  • Часові форми дійсного способу дії (Indicatif).
  • Часові форми умовного способу дії (Conditionnel).
  • Subjonctif.
  • Наказовий спосіб дії (Impératif).
  • Герундій.
  • Дієприкметник.
  • Пасивний стан.
  • Узгодження часових форм у складних реченнях.

Прислівник

  • Прислівники частоти.
  • Кількісні прислівники.
  • Прислівники способу дії.
  • Прислівники часу.
  • Утворення прислівників із суфіксом -ment.
  • Ступені порівняння прислівників.

Прийменник

  • Прийменники місця. Прийменники часу.

Сполучник

  • Сполучники сурядності.
  • Сполучники підрядності.

Читайте також