Рівне Медіа
Словацького 4-6 Рiвненська область, Рiвне
+380676111844

Рівнянин розшукує 21-річну співмешканку, яка зникла майже тиждень тому

Правоохоронці розшукують рівнянку, яка тривалий час не виходить на зв'язок та не з'являється додому.

Про це повідомляють у поліції Рівненщини.

23 квітня, до поліції надійшло повідомлення 34-річного жителя Рівного, що п’ять днів тому зникла його 21-річна співмешканка Феактістова Світлана Ігорівна, 26.08.2001р.н. Мобільного телефону при собі не має.

Прикмети: зріст 170 см, худорлявої тілобудови, волосся руде, довге, очі зелені.  На лівій руці має кольорове татуювання у вигляді лисиці, на лівій гомілці — чорне у вигляді качки. Крім того, у жінки на лобі є шрам.
 
Була одягнена в темні джинси та рожеву куртку.

Поліцейські встановили, що рівнянка може перебувати на Хмельниччині, оскільки 21 квітня близько 18 години у місті Славута поліцейські притягнули її до адмінвідповідальності за порушення правил дорожнього руху пішоходами. 

Правоохоронці звертаються до усіх, хто володіє будь-якою інформацією щодо місцезнаходження зниклої, негайно повідомити до поліції за номерами телефонів (0362) 67-92-02 (з мобільного), 0965617765, 0983578074, 0680675568 або на спецлінію 102.

Читати також

28.05.2023 Грають шахи та дарують щось на згадку: поранених бійців у Рівному відвідують маленькі волонтери

Мама Анна разом із дітками - 7-річним Богданом та Настею 10-ти років щотижня носять хлопцям гостинці. А вдома допомагає укладати пакунки 15-річна сестричка. «Усе розпочалося з того, що я запропонувала свою допомогу та завезла передачі для військових в міську лікарню Рівного. Там працює моя знайома медсестра, - розповідає Анна Киричук. - А наступного разу зі мною попросилися діти». Спочатку жінка хвилювалася – як малеча сприйматиме поранених хлопців. Адже багато з них із важкими травмами: інколи більша частина тіла перев'язана бинтами, а є й військові з ампутованими кінцівками. Досвіду спілкування з пораненими діти не мали. «Мої хвилювання одразу розвіялися, - ділиться Анна. - Я й не очікувала, що діти будуть так захоплюватися військовими. Вони для них усі Герої - з травмами, з переломами, з ампутованими кінцівками. Передусім, діти бачать у них хоробрих незламних людей». Спочатку відвідували поранених в одній лікарні, а коли дізнавалися, що хлопців переводили, то ходили і в інші заклади Рівного. На сьогодні у їхньому графіку вже три лікарні міста. Діти розмовляють з військовими, грають в шахи та лего, дарують на згадку сувеніри. У маленьких волонтерів навіть з’явилися свої улюбленці, а з декотрими стали друзями. Загалом, каже Анна, військовим важлива увага. Їй часто розповідають про те, як на передовій під час відпочинку наші бійці розглядають дитячі малюнки, читають один одному побажання, що для них передають діти через волонтерів на фронт. Написане "дякую" та "повертайтеся живими" додає сили. «Військові щиро радіють такій увазі, спілкуванню. А діти, вони ж такі безпосередні. Один військовий був дуже замкнутий і не хотів з нами розмовляти. Каже – чого приходите? То ми й не наполягали, просто лишили гостинці, малюнки, та й пішли. Але вже наступного разу хлопець нас чекав», - розповідає мама діток. Коли дізнаються, що у котрогось їз військових день народження, то влаштовують маленькі сюрпризи – надувають кульки, несуть тортик та дарують щось на пам'ять. Більшість речей та гостинців родині Киричуків допомагають збирати знайомі, волонтери та батьки однокласників дітей. "У дорослих своя робота, а у дітей - своя", - підсумовує Анна та вже разом з дітками готується до наступної зустрічі з військовими.