Рівненський апеляційний суд залишив оскаржуване позивачкою рішення суду, яким їй було відмовлено у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ексчоловіка.
Як зазначається у рішенні суду, рівнянка звернулась з відповідним позовом до міського суду. Жінка перебувала у шлюбі з чоловіком з 2008 року. У них народилось двоє доньок. У жовтні 2016 року подружжя розлучилось.
Станом на 31 серпня 2023 року в чоловіка утворилась заборгованість у розмірі 179 тис грн аліментів.
Також, за словами позивачки, чоловік самоусунувся від виховання дітей - як під час шлюбу, так і після його розірвання.
Жінка стверджувала, що весь тягар матеріального утримання дітей спочатку повністю ліг на неї, а в подальшому, утримувати її дітей від першого шлюбу їй почав допомагати її другий чоловік, який хоч і не є рідним батьком для її дочок, однак який знайшов з ними емоційний контакт, є уважним до потреб дітей, разом з нею бере участь в основних важливих подіях дітей, виховує їх та матеріально утримує. За словами жінки, діти вітчима поважають, а з рідним батьком підтримувати контакт не хочуть. Мають на нього образу і зневагу у зв`язку з тим, що дітям соромно за батька, з приводу того, який спосіб життя він веде. Авторитетом в усьому для них є вітчим.
Позивачка розповіла, що її колишній чоловік продовжував вести аморальний спосіб життя через наявну у нього ігрову залежність та вживання ним психотропних речовин, а в подальшому і наркотичних. У січні 2018 року його оштрафували за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.
Тому жінка просила позбавити відповідача батьківських прав. Проте 5 вересня 2024 року міський суд відмовив їй у позові.
Відтак, жінка подала апеляційну скаргу на це рішення.
Вона стверджувала, що спосіб життя та поведінка відповідача може мати негативний вплив на доньок, оскільки вони перебувають у вразливому перехідному віці та в них може сформуватися хибне враження про життєві цінності.
Судом та Службою у справах дітей не враховано думку дітей щодо позбавлення їх батька батьківських прав.
За її словами, відповідач перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії з 18 березня 2020 року по теперішній час, тобто йому було встановлено діагноз "Синдром залежності", відповідно до якого він проходить лікування як особа із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, що вказує на те, що відповідач був активним споживачем опіоїдів, тому висновок суду про те, що він не є хронічним наркоманом є хибним.
Прзивачка додала, що відповідач не цікавиться життям власних доньок, в їх утриманні та забезпеченні участі не бере, вихованням та навчанням не цікавиться, фізичним та психічним станом здоров`я дітей також не цікавиться.
Проте апеляційний суд залишив її скаргу без задоволення.
Як зазначається, висновком органу опіки та піклування виконкому Рівненської міської ради визнано недоцільним позбавлення відповідача батьківських прав стосовно дітей, оскільки під час бесіди він пояснив, що категорично заперечує щодо позбавлення його батьківських прав. Вказав, що любить їх, по мірі можливості зустрічається з ними і допомагає матеріально.
Натомість служба у справах дітей територіальної громади, у якій проживає позивачка з родиною, не заперечує проти позбавлення відповідача батьківських прав.
- Факт звернення відповідача до лікаря-нарколога спеціалізованого медичного закладу по програмі замісної терапії не є беззаперечним доказом, що він є хронічним наркоманом.
Клопотання про визначення судово-медичної експертизи у справі для встановлення хронічності захворювання позивачка не заявляла, - додають у суді.
- Необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов’язків) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.
Враховуючи встановлені обставини справи, приймаючи до уваги інтереси дітей, приписи наведених вище норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, а також зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, апеляційний суд виснував про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення батьківських прав та апеляційної скарги позивачки, тому залишив оскаржуване рішення суду попередньої інстанції без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, - зазначається у рішенні суду.
Наголошується, що суд апеляційної інстанції попередив відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та попередив, що в разі ухилення від виконання батьківських обов’язків він може бути позбавлений батьківських прав відносно дітей.
Контроль за виконанням відповідачем своїх батьківських обов’язків покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради.
