Родичі загиблого 22-річного "Музиканта" з Рівненщини виконали його останнє бажання (ВІДЕО)

Мужній штурмовик Олександр Рицький, який поліг у віці 22 років, захоплювався музикою та мріяв грати у військовому оркестрі. Захисник був родом з Рівненщини та поліг під час обстрілу біля Бахмуту.

Як повідомляє ТСН, останнім бажанням воїна з позивним "Музикант" було, щоб на прощанні з ним грала його улюблена пісня. І родичі виконали його.

Йдеться про пісню гурту "Тартак" - "Мене вже немає".

<> <> <>

Його побратими кажуть, що в просуваннях на Бахмутському напрямку є велика заслуга Олександра.

- Мінометний снаряд попав прямо в будинок. В край будинку, в дах, де він сидів, - розповідає про загибель товариша боєць ЗСУ на ім’я Василь.

Сашка у його рідних Бистричах знали ледь не всі. Під час останнього приїзду додому він дякував односельцям за збір на його авто.

- Він був дуже такою позитивною, спокійною, гарною дитиною, -  пригадує свого учня заступниця директора Бистрицького ліцею Лариса Боровець.

Ще навчаючись у школі, він обожнював музику. Тож після 9 класу пішов у музичне училище. Вчителі гадали, що повернеться до школи, в оркестр. Але натомість 19-річний Олександр підписав контракт із ЗСУ.

- Там дуже така смішна історія була: він мав попасти в оркестр, а попав у штурмову роту, - пригадував його товариш Василь.

З позивним “Музикант” Олександр Рицький став взірцевим командиром.

- Зібрати людей, підготувати людей, довести їм завдання та повести у бій - він з цим усім справлявся, люди тягнулися, йшли за ним, - пригадував боєць ЗСУ на ім’я Віталій.

За його словами, Сашко вірив, що скоро буде перемога, вірив в український народ. І жодного дня, кажуть побратими, не минало без його жартів і насмішок з російської пропаганди.

Сестра Олександра Віта Луцик каже, що він завжди був на позитиві, його неможливо було побачити сумним.

Рідним він ніколи не розповідав про війну і не згадував про високі нагороди, які отримував — “За мужність” та “За взірцевість у військовій службі””.

Загибель Олександра – це надважка втрата для усієї 80-ї бригади, каже його командир.

- Він був справжній воїн, справжній патріот своєї країни, справжній друг. Він завжди був першим і назавжди з нами, - говорить він.