Рівне Медіа

«Щоб досягти успіху, потрібно багато працювати і не боятись труднощів», - начальник ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Роман Мигаль розповів про амбіції та сім’ю (інтерв’ю)

Роман Мигаль вже майже, як два роки очолює Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області. Заради цього йому довелося змінити місце проживання зі Львова на Рівне, адже до цього він впродовж семи років працював начальником Держкомзему спочатку у  Бродівському, а потім у Пустомитівському районах Львівської області. І хоча Рівне для пана Романа не є чужим містом, адже саме звідси родом його дружина, йому доводиться фактично жити на два міста.

Незважаючи на свій відносно молодий для чиновника вік – 38 років, Роман Мигаль має чотири вищі освіти – інженер-хімік-технолог, економіст, інженер-землевпорядник, магістр правознавства, а нині він навчається ще й на аспірантурі на юридичному факультеті і пише кандидатську дисертацію. Про те, як йому вдається поєднувати роботу і сім’ю, про кар’єрні і політичні  амбіції, про виховання дітей і дозвілля, про земельні аукціони та про те, що варто було б поміняти  в земельному законодавстві України – читайте у нашому інтерв’ю з Романом Мигалем далі.

Як Вам вдалося доволі швидко досягти успіху у кар’єрі? Поділіться Вашим секретом успіху?

- Секрету успіху як такого немає. Просто потрібно працювати, вчитися і впевнено йти до своєї мети. Я в 2010 році став начальником Держкомзему у Бродівському районі. У тому ж році пізніше був  переведений на цю ж посаду у Пустомитівський район Львівської області. У 2016 році взяв участь у відкритому конкурсі на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, успішно пройшов всі співбесіди. Так, у січні 2017 року мене офіційно призначили на цю посаду.

А чому саме Рівне, адже ви родом з Львівщини?

- Це місто мені не є чужим, тому що моя дружина – родом з Рівного, тут у мене живуть тесть з  тещею, та й від Львова, зрештою, недалеко. А оскільки у Львові на той час не було посади, а мені хотілося кар’єрного росту, вирішив взяти участь в конкурсі на зайняття посади начальника ГУ у Рівненські області і успішно його пройшов.

І як вам вдається поєднувати два міста? Важко долати ці відстані?

- Не просто поєднувати, сумую, звичайно, за сім’єю. Тому на вихідних намагаюсь максимально приділити увагу сім’ї – з’їздити кудись по гриби, в ліс погуляти, щонеділі ходимо до церкви всією сім’єю.  Я сьогодні не дозволяю собі займатись нічим зайвим  - у мене є правило: на вихідних ми з дружиною завжди з дітьми, і навіть якщо є справи - намагаємось вирішувати їх разом.

А які Ваші амбіції далі? Чи не цікавить Вас, можливо, політична кар’єра?

- Ні, політичних цілей у мене немає. Ніколи не був депутатом жодної ради і не планую. Політика мене не цікавить. Вважаю, що людина повинна займатися справою і працювати на роботі, яка приносить задоволення їй і користь людям.

Вам подобається Ваша робота? Якими здобутками можете похизуватися?

- Так, робота мені подобається. Я працюю на цій посаді вже майже два роки і вважаю, що в нас вже є чималі здобутки, наприклад, в плані земельних аукціонів. Минулого року ми продали права оренди на 46 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (розпорядником яких є ГУ ) на площу майже 1 тис. га, а за три квартали цього року ми продали права оренди вже на 78 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 1551 га. Натомість у 2016 році, до мого приходу на посаду, було продано права оренди на 33 земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 500 га. Тобто динаміка зростає, а місцеві бюджети, відповідно, наповнюються. Зараз ми активно працюємо над наповненням бази Державного земельного кадастру відомостями щодо уточнення індексно-кадастрових карт, вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, меж населених пунктів.

З якими проблемами Ви найчастіше стикаєтеся у своїй роботі?

- Найчастіша проблема у нас – це паї і спадщина. Це - найбільш наболіле питання, тому що люди  виїхали чи поїхали за кордон і шукають спадкоємців через суди, або ж було розпаювання, а людей  забули включити у список отримувачів. Ще одна проблема – це традиційно конфлікти за межу земель: сусід з сусідом, брат з братом. І також часто зі скаргами приходять учасники АТО – ми надаємо земельні ділянки відповідно до повноважень, але, як правило, всі хочуть землю саме в Рівному і саме під будівництво, а ми тут нічого зробити не можемо, бо це - не є наші повновження.

Що б вам хотілося змінити в структурі роботи Держгеокадастру або ж у земельному  законодавстві?

- В земельному законодавстві я би змінив норму про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, бо на цьому найбільше люди спекулюють. Для прикладу, землю під житло людям не дають у власність, а віддають в оренду - на 5-7 років. Коли ж людина будує там будинок, тоді вже її передають у власність. Якщо ж людина на тій ділянці нічого не будує – її віддають часто іншому на правах оренди для того, щоб землею не спекулювали, щоб її не перепродавали. На жаль, через це сьогодні часто люди, отримавши від  держави безкоштовно землю для себе, потім її перепродують у другі руки. На мою думку, людина має або купувати у держави землю, або брати її в оренду. Є багато прикладів, коли надані у приватну власність громадян земельні ділянки ніяк не використовуються. Якби ця норма була обмежена, то держава отримувала б чималий дохід. Якщо подивитися на наших європейських сусідів, то у них ніде немає такого поняття, як безоплатно передати державну власність у власність громадянина.

А як Ви підбираєте собі команду?

- Навколо мене зібралася доволі молода команда. Всі мої заступники так само, як і я, проходили конкурс в Києві – він є відкритий, його можна переглянути онлайн.  Також і всі інші працівники проходять конкурсний відбір – здають екзамени і проходять співбесіди. Я - вимогливий керівник. Мені важливо, щоб була дисципліна в колективі, щоб працівники удосконалювали свої знання, розвивались.

Які риси, на Вашу думку, повинні бути у людини, яка працює у Держгеокадастрі?

- Перш за все, ця людина має бути цілеспрямованою, чесною, розумною, справедливою і мати бажання працювати. Вважаю, що навіть якщо людина чогось не знає, але в неї є бажання працювати, то в такому разі вона має шанс вивчити і далі працювати з користю для людей.

Якими є Ваші особисті плани на майбутнє?

- Працювати... Давайте ми не будемо про це зараз говорити, тому що хтось інший може захвилюватися (сміється, - авт.).

У вас двоє діток. Поділіться Вашими секретами виховання дітей. Ви, швидше, суворий батько чи навпаки – балуєте свою малечу?

- Я виховую своїх дітей за відомим принципом кнута і пряника. Якщо діти роблять щось погане, то я їх сварю, якщо ж вони гарно вчаться і роблять хороші вчинки – то я їх хвалю і заохочую.

Який Ваш середньостатистичний режим дня?

- Я прокидаюся, зазвичай, о 6-6:30. Снідаю, читаю новини. О пів на 9-ту я вже на роботі. На роботі все дуже активно: наради, прийоми громадян, підписання наказів, документів. Після роботи, зазвичай, ходжу в спортзал.

А без чого Ви не бачите свого робочого дня? Маєте якісь обов’язкові ритуали?

- Зранку мушу обов’язково випити горнятко запашної львівської кави. Це – моє правило №1 (сімється, – авт.).

Як Ви любите відпочивати, проводити своє дозвілля?

- Дозвілля – це для мене поїхати в ліс: на полювання, по гриби чи просто поїхати в Карпати погуляти у будь-яку пору року. Нещодавно от ми були на Франківщині з дружиною і з дітьми – їздили збирати гриби.

І багато зібрали?

- Ну оскільки грибів майже не було, то зібрали нормально (сміється, - авт.).

І що ви далі робите з грибами?

- Відварюємо – і в морозильну камеру на зиму.

Наостанок – у чому Ви бачите порятунок України у покращенні життя?

- В українців, здебільшого, є така проблема, що всі бідкаються. Всі чекають, що має хтось прийти і щось для них зробити чи дати їм. Але ніхто не прийде і нічого не дасть. Тому треба просто закатати  рукави і працювати, працювати, працювати. Тільки працювати – і все. Бо в Україні, як правило, люди хочуть нічого не робити, але при цьому заробляти великі гроші. Тому порятунок України я бачу у працелюбності людей і їх цілеспрямованості.

Читати також