До Небесного легіону захисників України доєдналися семеро Героїв із Рівненщини.
Про це повідомили в Рівненській ОДА.
У Рівному попрощалися з Олегом Маслянком і Дмитром Лопатюком. У Зорянській громаді - із Василем Семерою. Жителі Мізоцької ТГ провели в останню земну дорогу Івана Туріцького, Бабинської - Тараса Петрика. У Городоцькій громаді віддали шану Олександру Кузнецову, у Великомежиріцькій - Дмитру Конончуку.
Олег Маслянко народився 13 жовтня 1970 року в місті Баку. Із 1993 року проживав у Рівному. Кадровий військовий понад 20 років служив у поліції м. Рівне. Із початком АТО, із березня 2015 року, чоловік брав участь у захисті України на території Донецької та Луганської областей, а потім - продовжив військову службу у ЗСУ за контрактом. Військовослужбовець нагороджений медаллю «За оборону міста Бахмут» і Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест». 53-річний майор Олег Маслянко загинув 25 лютого 2024 року на Донецькому напрямку в бою з ворогом.
Рівнянин Дмитро Лопатюк народився 7 листопада 1991 року. Закінчив Рівненський ліцей № 11 із золотою медаллю, а потім - Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Прикладна математика». Після строкової служби в армії працював програмістом. Захисника мобілізували до війська у жовтні 2022 року. На жаль, 32-річний старший солдат Державної прикордонної служби України загинув 1 травня 2024 року на Донецькому напрямку.
Василь Семера народився 24 грудня 1980 року в селі Доросині Волинської області. Після закінчення школи навчався у професійно-технічному училищі № 10 у Луцьку, здобув фах маляра-плиточника. Пройшов строкову службу в армії. У 2003 році чоловік одружився, а в наступному році в подружжя народився син. Згодом сім’я переїхала на Рівненщину, у село Зоря. 31 березня 2022 року захисника призвали на військову службу. Загинув воїн 2 травня 2024 року в Запорізькій області. Поховали його в рідному селі Доросині на Волині.
Іван Туріцький - із села Спасів Мізоцької громади. Захисник народився 20 травня 1972 року. Навчався в місцевій середній школі, яку закінчив у 1989 році. Отримав права механізатора, згодом пройшов строкову службу. Із листопада 2022 року служив у Збройних силах України. Чоловік загинув 5 травня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання на Харківщині. У Героя залишилися дві доньки.
Тарас Петрик народився 24 липня 1989 року. Герой проживав на Гощанщині, у селі Бабин. У цивільному житті працював водієм. Захисника мобілізували до війська 14 вересня 2022 року. Старший солдат був розвідником 14-ї бригади. Воїн загинув 3 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. У Тараса залишилися батьки, дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Олександр Кузнецов народився 1 липня 1984 року, проживав у селі Городок. Службу проходив на посаді старшого стрільця-оператора 3-го механізованого батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Герой загинув 29 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. У воїна залишилися батько, донька та сестра.
Дмитро Конончук, 1979 року народження, проживав у селі Дивень на Кореччині. Захисник закінчив Великомежиріцьку ЗОШ. У мирний час займався веденням сільського господарства. Із перших днів війни вступив до лав Збройних сил України, за період служби неодноразово отримував поранення. Чоловік помер 7 травня 2024 року в лікарні внаслідок отриманих після чергового поранення травм. У воїна залишилася мати.