Рівне Медіа
Словацького 4-6 Рiвненська область, Рiвне
+380676111844

Символ Різдва: майстриня зі Здолбунова розповіла, як власноруч зробити дідух

Фото: Суспільне

Щорічною окрасою різдвяного столу українців є дідух. Це букет, який складається із колосків соломи, жита чи інших зернових.

На Рівненщині такий оберіг називають "колядою" та прикрашають льоном, гілочками ялини, сосни чи калини.

Про те, як зробити таку прикрасу власноруч, інформує Суспільне.

Майстриня Ірина Кухар зі Здолбунова плете із солом'яних колосків традиційний різдвяний атрибут — дідух. Вона займається ужитковим мистецтвом, зокрема, плетінням солом’яних оберегів упродовж 15 років.

"Саме у нас на Рівненщині називали снопики — коляда, а не дідух. Хоча у таких снопиків є декілька назв. Дехто каже "снопик", на Рівненщині, Здолбунівщині кажуть "коляда", звідкіля я родом, а в центральній Україні, Прикарпатті кажуть — "дідУх" або "дІдух", — розповіла Ірина Кухар.

Жінка каже, що у різних куточках України відрізняється не лише назва, а й зовнішній вигляд та складові різдвяного оберега.

"До коляди ще додавали різнотрав’я, льон, коробочки льону також використовували. Можна додавати ще колосочки вівса, є ще вусату пшеничку, ячмінь — усі ці злакові складалися у великий гарний пучок. Ще додавалося житечко. Бабця збирала, якщо вродить", — зазначила майстриня.

Перед плетінням висушені колоски можна зволожити, однак важливо використовувати цьогорічний врожай, адже на збіжжя попередніх років може нападати міль та інші комахи.

"Використовуємо пшеничні колосочки різних розмірів. Нам їх потрібно гарненько відсортувати. Готуватися до Різдва потрібно заздалегідь. Гарно їх висушити у перевернутому стані, щоб колосочки були рівнесенькі, красиві. Далі звичайною бавовняною ниткою збираємо їх в пучечки, можна по дві-три або по чотири і п'ять одразу. І таким чином формуємо гарний пучечок, кругленький", — розповіла Ірина Кухар.

Коляда на різдвяному столі — набагато давніша українська традиція, аніж, наприклад, прикрашання ялинки, розповідає майстриня.

"Зазвичай у Святвечір ставили коляду. Навіть бабуся моя казала, що ялинку ставили пізніше. А ще ялинку не було так чим прикрашати, то прикрашали яблучками, горішками, якимось печивом, коржики напікали. То все прив’язували на ниточки й прикрашали ялинку, але головною саме коляда була", — зауважила жінка.

Традиційно коляду або дідухи виносили з будинків на третій день Водохреща, тоді колоски обмолочували, а солому спалювали у печі. Оберіг у домі на різдвяні свята символізував добробут, достаток та хороший урожай.

"Приблизно десь 100-150, а то й 200 колосочків. Якщо поєднуються різні злакові, то і до 500 можна скласти. Складають і величезні, їх називають "дідухИ", то вони аж там із 12 чи 24 снопків складаються", — розповіла Ірина Кухар.

Завершальний етап — прикрашання коляди гілочками сосни чи ялини, або калиновими гронами.

 

 

Читати також