Кіберспортсмен із Рівного Олександр Романюк служить у 3-тій штурмовій бригаді.
Як зазначається, хлопець вступив до лав ЗСУ у квітні 2023 року, коли йому було 19 років.
Олександр з дитинства він мріяв стати професійним кіберспортсменом.
У кіберспорті Олександр досяг значних успіхів. .
- Саша – дуже хороша людина і хороший друг, останній раз в живу ми бачились коли ще вчились в школі, після того спілкувались тільки онлайн, з того часу він явно змужнів і став ще кращою людиною. Я поважаю його рішення – не кожен здатен на таке в такому віці, - каже кібергравець Андрій Кухарський.
Коли росія вторгнулась в Україну, Олександру виповнилося всього 17 років. Він мав можливість виїхати за кордон, залишити країну і продовжувати свою кар'єру в безпеці, але всупереч бажанням матері, вирішив залишитися і допомагати своїй країні.
- Я очікував, що вона буде 24, тому не спав, ну, і о 5 ранку, коли все офіційно почалося, поїхав у військомат, щоб доєднатися хоча б до ТРО, де мені благополучно відмовили через вік і я пішов в волонтерський штаб, - каже хлопець.
Він доєднався до місцевого волонтерського штабу, де займався прийомом гуманітарної допомоги з-за кордону та її відправкою у "гарячі точки".
Разом з тим Олександр ніяк не міг змиритися з тим, що поки він грає у комп’ютерні ігри, а на фронті гинуть хлопці його ж віку.
.jpg)
Згодом він втратив мотивацію у кіберспорті.
"Я перегорів, бо я тоді повністю себе віддавав грі, задротив як не в себе по 15-20 годин в день, дивився демки, FACEIT, праки, індивідуальний ДМ. Совість мучила, шо хлопці гинуть а я тут сиджу та в CS граю" – розповідає колишній кіберспортсмен.
Так Олександр вирішив вступити до лав ЗСУ.
На війні взяв собі песедо, пов'язане з медициною - "Хірург".
- Мета - перемога звісно, наскільки це можливо. Я з дитинства ріс на історіях про козаків, воїнів УПА і так далі, напевно, мої націоналістичні погляди є моєю мотивацією. Мені дуже багато людей пишуть теплі слова подяки, але я не розумію сенс слів: «Блін, ти такий малий, але ти доєднався, щоб захистити нас». Можливо, це я не такий, але в країні війна, гинуть люди і мій обов’язок як громадянина - захистити іі та захистити своїх рідних та друзів, щоб вони не бачили цих страхів, які, на жаль, зараз бачить більшість українців, - каже хлопець.
Зараз Олександр служить у лавах Третій окремій штурмовій бригаді. Каже: досвід в армії відрізняється від усього, що він раніше переживав.
- Неможливо порівняти, вдома в грі я максимум що тримав у руці це свою мишку яка важить 50 грам, а тут цей звір на 4 кг з магазином. Ну, і в грі спрей легше контролювати! - ділиться військовий.
До слова, Олександр є сином депутатки Рівнеради та начальниці управління культури та туризму Рівненської ОДА Любові Романюк.
За матеріалами bo3.gg
