Дубенчанину Володимиру Мельнику вдалось на сході відкрити стоматологічний кабінет. Там Володимир з асистентом-побратимом Андрієм Зазуляком планують лікувати зуби військовим, які сміливо і щоденно йдуть у бій із ворогами.
Повідомляє Блог "Знай більше".
До повномасштабного російського вторгнення молодий, успішний стоматолог та добре знаний у Дубні Володимир Мельник разом із батьком Антоном Івановичем та сестрою Ольгою працював у сімейній стоматологічній клініці «Melan dental».
Та мало хто знає, що Володимир Антонович є й учасником Революції гідності. Починаючи з грудня 2013-го року він чимало вихідних провів на Майдані. Там «ніс службу», як медик-волонтер. То ж коли принесли повістку з дубенського військкомату – без вагань на білий медичний халат одягнув військовий камуфляж.
Пан Володимир навчався у Львівському медичному університеті. Закінчив його у 2008 році. А після цього постійно працював стоматологом.
"У моїй родині батько та сестра теж стоматологи. І так сталось, що саме вони вплинули на вибір моєї майбутньої професії. Я хотів навчатись саме там, де моя сестра – у львівському університеті", - зазначає медик.
Невдовзі після повномасштабного наступу окупантів пан Володимир отримав повістку та потрапив в 79 окрему десантно-штурмову бригаду.
"Мене призвали на посаду начальника стоматологічного кабінету. На той момент був мій командир, медсестри, лікар, анестезіолог та я. І коли не було лікаря-анестезіолога, то я виконував його роботу. Спершу вчився лікувати спини, тиски, гіпертонії. Часто робив крапельниці після контузій. Дуже багато нового мені треба було навчитися", - каже медик.
За його словами, спочатку дуже бракувало медичних працівників й йому доводилось багато робити та вчитися. Тепер Володимир Мельник періодично викладає тактичну медицину. Також їздить на евакуацію.
"Коли мене мобілізовували, то я вже розповідав, що йшов на посаду начальника стоматологічного кабінету. То ж я одразу пропонував створити пересувний стоматологічний кабінет, щоб можна було виконувати свої обов’язки. Бо цього всього, що на той момент вимагали обставити, я робити не вмів. Хоча швидко був змушений вчитися і включався в роботу. Та і не до стоматології тоді було. У нас був великий брак медиків і я мав завдання, які були найбільше важливіші. А коли з'явилось трішки більше лікарів, фельдшерів, санітарів, то стало стабільніше. В мене з'явився час на стоматологію і я почав пробувати організовувати стоматологічний кабінет", - розповідає лікар.
За його словами, військові отримують премії, які і стали одними із базових капіталовкладень у стоматкабінет.
"Трошки із власних премій та зарплатні, трошки наволонтерили, а ще хлопці-колеги підкинули кошти, матеріали, обладнання й таким чином спільними зусиллями організували кабінет", - рощповідає про фінансування пан Володимир.
Медик зазначає, що наразі його оточують щирі та добрі люди. А з початку війни він сам почав простіше ставитися до життя.
"Коли ти спілкуєшся з пацієнтом і кажеш, щоб він прийшов завтра і коронку поставимо, бо сьогодні нема можливості. А його вночі привозять мертвого… Тоді багато переосмислюєш про саме ж життя", - говорить Володимир Мельник.
