На Рівненщині громади подають на розгляд для визначення нематеріальної культурної спадщини свої пропозиції.
Як повідомляє голова обласної ради Андрій Карауш, серед запропонованих варіантів - восковий вінок, козатин (безрукавка, вишита бісером на оксамиті, елемент степанського весільного строю), печеня зі сходними млинцями і кльоцки від Степанської громади. А Малинська привезла на розгляд пироги з квасолею та чорницями, обрядову пшоняну кашу з маком, сходні млинці, пампухи та хліб з печі.
"Наш обласний центр народної творчості продовжує шукати те, що заслуговує на окреме пошанування і збереження. Написане вище розглянули у творчій лабораторії "Жива спадщина". Експерти погодилися, що деякі регіональні елементи заслуговують на увагу і попрацювати з ними треба, а далі – буде видно", - зазначає Карауш.
Свої пропозиції станом на червень 2024 року подали близько 20-ти громад області.
Щоб потрапити у перелік нематеріальної культурної спадщини, страва, ремесло або традиція мають бути самобутніми і неповторними. За два роки активної роботи до національного переліку нематеріальної культурної спадщини потрапили три елементи: традиція виготовлення та гри на дудці-викрутці, традиція наряджання могильних хрестів, традиція приготування голубців із млинцями по-радивилівськи.
У 2024-му спільно з управлінням культури і туризму Рівненської ОДА сформували та подали на ЮНЕСКО пакет документів по традиції виготовлення та гри на дудці-викрутці. Це історичний момент для області, наголосила очільниця центру народної творчості Ірина Рачковська.
Серед громад, які активізували свою роботу у збереженні спадщини для майбутніх поколінь – Вараська, Сарненська, Володимирецька, Тараканівська, Степанська, Дубровицька.
