Судова реформа: що про неї  знають рівненські активісти та журналісти

Сьогодні в Рівному презентували результати вивчення бачення громадських лідерів та експертних груп щодо обізнаності громадян з перебігом судової реформи. Його проводили представники КВУ наприкінці 2017 року в різних містах України, в тому числі в Рівному. Відтак, опитали більше 90 громадських активістів та журналістів у 14 областях.

Питання, на які вони відповідали, складалися із 4 блоків:

  • прозорість (електронний суд, декларації, перевірка стилю життя відповідно до рівня заробітків);
  • запобігання корупції (недоторканість, переатестація, «свіжа кров»);
  • фінансове забезпечення (забезпечення судового процесу, штрафи за порушення дисципліни, заробітні плати суддів);
  • контроль над суддями (Вища рада правосуддя, громадський контроль, призначення судів).

Відтак, лише частина респондентів чітко усвідомлює, що є контролюючі органи, а також механізми і інструменти фінансової і процесуальної підзвітності суддів, але плутаються у меті створення. Крім того, вони недосконало орієнтуються в функціонуванні електронного суду.  До того, респонденти не можуть чітко  назвати відповідальність, яку повинні нести судді за помилки в е-декларації.

60% опитаних знають про те, що у випадку, коли суддя провалює кваліфікаційне оцінювання, його можуть звільнити. Щодо нових кадрів у суддівському апараті, то 87,5% вважає, що це дуже доречно. До того ж, лише 55,8% опитаних знають, що суддею може стати громадянин України, який досягнув 30 років.

Щодо заробітної плати суддів, то половина вважає, що її збільшення не зробить суди менш корумпованими.  До слова, відповідно до статті 135 пункту 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», базовий розмір посадового окладу судді становить: для судді місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів, для судді апеляційного  суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів, а для судді Верховного суду – 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Так-от, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року — 1700 грн, з 1 липня — 1777 грн, з 1 грудня — 1853 грн.

Тільки 20% опитаних знають, на який термін призначають суддів. Так-от, повноваження судді припиняються у таких випадках:

  • досягнення 65 років;
  • припинення громадянства України або набуття  громадянства іншої держави;
  • визнання судді безвісно відсутнім або оголошено померлим, визнання недієздатним або обмежено здатним;
  • смерть судді;
  • набуття законної сили обвинувальним  вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

З цього всього можна зробити висновок, що громада погано проінформована щодо ходу судової реформи. Загалом, більшість людей, котрі були залучені до фокус-груп, зазначають, що судова реформа є найменш відомою для суспільства.

До слова, відповідно до судової реформи, на Рівненщині із 18 судів лишиться 8. Тобто, ліквідуються господарські місцеві суди. Крім того, охорону суду повинна забезпечувати спеціальна установа. Втім, поки її не створили, цим займається Нацгвардія та Нацполіція.

Громадське обговорення проводиться в рамках проекту «Підвищення обізнаності громадськості щодо стану та ходу судової реформи на місцевому та національному рівнях», що виконує ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».

Читайте також