У Дубні родинам полеглих Героїв Віталія Макарова, Миколи Романюка, Дмитра Яремчука, Олександра Петрука, Михайла Шеремети, Романа Чучака й Петра Яковчука вручили їхні президентські нагороди.
Про це повідомив голова Дубенської РДА Всеволод Пекарський.
Віталій Макаров - родом зі Львівщини. Навчався у Ставропігійському вищому професійному училищі, де здобув професію автослюсаря. У 2013 році брав участь у Революції гідності в Києві. Згодом чоловік одружився й відтоді проживав у Дубні. До лав Збройних сил України Віталій вступив на початку повномасштабного вторгнення. Старший сержант служив у танковому батальйоні. За час служби був нагороджений відзнаками «Ветеран війни», «Учасник АТО» та «Золотий хрест». Свій останній бій воїн прийняв на Запорізькому напрямку. Йому назавжди залишилося 27 років.
Медаль «Захиснику Вітчизні» було вручено дружині Анастасії Валеріївні.
Микола Романюк проживав у селі Підбрусинь Повчанської тергромади. Закінчив Повчанську середню школу, далі - здобув професію механіка. До лав ЗСУ чоловік був призваний у квітні 2022 року, виконував обов’язки молодшого сержанта. Побратими розповідають, що позивний «Батя» Микола отримав, бо був опорою та підтримкою для хлопців, ставився до них із батьківською любов?ю. Загинув Микола Романюк на Запорізькому напрямку. Йому назавжди - 53.
Медаль «Захиснику Вітчизни» було вручено дружині Оксані Петрівні й доньці Дарині.
Демидівчанин Дмитро Яремчук на службі виконував обов’язки сержанта, заступника командира бойової машини, навідника-оператора. У лавах Збройних сил України тримав позиції на Запорізькому напрямку. Мужній, сміливий і добрий товариш – так кажуть про Дмитра побратими. Односельчани та рідні відгукуються про Дмитра як про люблячого батька та хорошого чоловіка. Свій останній бій воїн прийняв на Запорізькому напрямку. Йому назавжди - 43 роки.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня отримала дружина Оксана Володимирівна й син Назар.
Житель села Вовковиї Михайло Шеремета до служби працював водієм-далекобійником. Коли у 2014 році розпочалася АТО на Сході України, чоловік став на захист держави. Із початком повномасштабного вторгнення Михайло знову повернувся до лав ЗСУ, виконував обов’язки старшого сержанта, розвідника-кулеметника. За службу був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Герой загинув на Запорізькому напрямку. Йому назавжди залишиться 52.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня отримала дружина Світлана Петрівна, сини Антон та Андрій, онук Марко.
Петро Яковчук – житель села Смордва Бокіймівської тергромади. Чоловік був призваний на військову службу по мобілізації, став на захист України й до останнього подиху боронив рідну землю від російських окупантів. Свій останній бій воїн прийняв на Луганському напрямку. Йому назавжди - 37.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня було вручено батькові Василю Артемовичу.
Житель села Лопавше Олександр Петрук закінчив Хрінницьку загальноосвітню школу. У Демидівському вищому професійному училищі № 25 чоловік здобув професію будівельника. Пізніше - проходив строкову військову службу в Харківській області, війська Протиповітряної оборони. Після закінчення служби Олександр працював охоронцем у Києві й Луцьку, а згодом - їздив на роботу за кордон. У січні 2023 року був призваний до лав ЗСУ, де виконував обов’язки стрільця-санітара. Свій останній бій воїн прийняв на Запорізькому напрямку. Йому назавжди - 39 років.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня було вручено мамі Руслані Ярославівні, тату Іванові Васильовичу й доньці Дарині.
Житель села Підзамче Радивилівської тергромади Роман Чучак вступив до лав Збройних сил України у травні 2022 року. На службі чоловік виконував обов’язки молодшого сержанта, командира десантно-штурмового відділення. До повномасштабного вторгнення Роман працював у будівельній бригаді. За службу був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Воїн загинув на Бахмутському напрямку. Йому назавжди залишиться 32.
Орден «За мужність» ІІ ступеня було вручено дружині Катерині Вікторівні й мамі Ганні Володимирівні.
