Рівнянина на позивний “Серж” мобілізували цьогоріч і чоловік за розподіленням потрапив у 104-у окрему бригаду, підрозділ радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Історію бійця оприлюднили у пресслужбі 104-ї бригади ТрО ЗСУ Рівненщини.
Одразу ж почалися навчання. Він зазначає, що специфіка роботи РЕБівця вимагає постійно вчитися, дізнаватися щось нове, аби бути ефективним і відмінно виконувати свою роботу.
“Війна вносить свої корективи в нашу підготовку. Думаю, що в цивільному житті було б мало і року, аби навчити фахівця в наш підрозділ, а ми мусимо усе засвоювати швидко, на льоту. Дуже багато інформації, яку треба сприйняти в дуже короткий термін”, – ділиться військовослужбовець.
Технології не стоять на місці та постійно з’являється щось нове. Ворог також регулярно прокачується. Тому життєво необхідно вміти вчасно реагувати на всі ці зміни.
“Наше головне завдання – протидіяти ворожим літальним апаратам. Щоб робити це ефективно, самої техніки та вмінь недостатньо. Важлива ще комунікація, бо взаємодія з іншими підрозділами гарантує, що ми все зробимо вчасно і правильно”, – пояснює “Серж”.
Аби випадково не посадити свої “пташки”, не подавити зв’язок власних підрозділів, потрібна співпраця:
“Самі по собі ми не можемо “давити” частоти, бо так можна нашкодити своїм. Потрібно взаємодіяти з розвідкою, ППО та іншими. Бо інакше можна нашкодити більше, ніж принести користі”.
Сергій розповідає, що за допомогою засобів РЕБ можна посадити не тільки дрон:
“У мене є бойова мрія – посадити ворожий літак. Заглушити йому навігаційну систему, змінити показник висоти, знизити йому горизонталь, вертикаль, щоб він на землю гепнувся”.
Але найбільша мрія чоловіка – це безпечне українське небо, щоб там літали пасажирські літаки, а не “Ланцети”, “Зали” чи ворожі винищувачі. Аби всі воїни повернулися в домашній комфорт до своїх сімей, рідних і близьких.
