У Поліському лісовому офісі поділилися розповідями від лісівників Рівненщини, які були залучені до гасіння пожеж у Харківській і Полтавській областях.
«Головне було швидко погасити вогонь. Ми всі тільки про це думали і говорили. Якось ніхто й не згадував тоді про небезпеку, це питання більше хвилювало наших рідних вдома», - розповів Василь Кардаш, помічник лісничого Федорівського лісництва Клесівської філії ДП "Ліси України".
Чоловік - один із тих лісівників Рівненщини, який був залучений до гасіння пожеж на Харківщині та Полтавщині.
Ігор Бричка, Володимир Коток, Валентин Кравчук, Леонід Мартинюк, Олександр Примак, Ігор Кибукевич, Микола Опалько, Федір Яцкевич - ці люди також стояли на захисті лісів від вогню.
Лісівники поділилися власними враженнями про такий досвід роботи.
«Ми гасили пожежу одразу ж у першу ніч, як тільки приїхали. Пам'ятаю, був сильний вогонь. В нас таких пожеж ми ще не бачили ніколи, вперше такий досвід. Але була настільки гарна координація, так все чітко і злагоджено, що паніки не було ні в кого. Всі виконували свою роботу і якось було спокійно. Ми знали, що ця біда зупиниться», - пригадує Василь.
«На Харківщині багато біди. Коли бачиш, чуєш, як там постійно вибухає, починаєш більше цінувати своє порівняно тихе життя на Рівненщині».
«А місцеві там звикли. В них значно частіше тривоги. І там це завжди означає, що «кудись прилетить».
«Але ж люди тримаються, то і ми не могли інакше. Єдине, що ми намагалися не накопичувати техніку в одному місці. Бо ж тоді є вищі ризики, що «прилетить». А так - стандартна робота».
«Вдома чекали батьки. Я казав, що на Полтавщині. Вже як повернувся, то зізнався, що і на Харківщині був. Так само і мої колеги - не зізнавалися. Для чого ті зайві хвилювання рідних. Що це змінює».
