У нацпарку на Рівненщині росте червонокнижна верба лапландська, яка є реліктом льодовикового періоду (ФОТО)

У Нобельському національному природному парку росте червонокнижна верба лапландська (Sаlix lapponum L.) - багаторічна рослина родини вербових. У червні цього року вперше обліковано її місцезростання на території парку.

Про це повідомили на сторінці НПП у Facebook.

Верба лапландська – деревце або чагарник відносно невеликого зросту. Зазвичай досягає не більше 0,5-2 метрів заввишки. Має гнучкі стебла, покриті сірою або коричневою корою. Листя рослини - невелике, овальне або ланцетне, із загостреним кінчиком і дрібнозубчастими краями та характерним сіро-зеленим кольором. Рослина - світлолюбна, морозостійка та вологолюбна. Віддає перевагу помірно плодючим, кислим ґрунтам. Може зростати на берегах мілководних озер і річок, де ґрунт постійно зволожений. У таких місцях може сформувати густі зарості.

Верба лапландська цвіте у квітні-травні, плодоносить - у червні-липні. Квіти рослини - дрібні, жовто-зелені, зібрані в одностатеві суцвіття – сережки, що складаються з дрібних квіток. Цвітіння надає рослині ще більше краси та привабливості.

Плоди - це коробочки, що містять безліч маленьких насінин, укритих пухнастими волосками. Завдяки цим волоскам насіння легко розноситься вітром на значні відстані, забезпечуючи розмноження рослини. Верба лапландська розмножується насінням і вегетативно.

Цінність цієї червонокнижної рослини для екосистем:

  • є важливим компонентом арктичних екосистем, забезпечує їжею багато видів тварин;
  • має важливе значення для стабілізації ґрунтів і запобігання ерозії;
  • є медоносом, із якого бджоли збирають нектар і пилок.

Головну загрозу для популяцій становить осушення боліт і кліматичні зміни.

Цікавий факт. Завдяки своєму сріблястому покриттю верба лапландська відображає сонячне світло, що допомагає їй вижити в екстремальних умовах.

В Україні охорона верби лапландської особливо важлива з огляду на те, що рослина є реліктом льодовикового періоду. Заборонено знищення місць існування та порушення гідрологічного режиму.