У нацпарку на Рівненщині розповіли про одного зі своїх постійних пернатих мешканців

Дятел звичайний, або дятел великий строкатий (Dendrocopos major) — птах досить великого розміру; один із найвідоміших представників родини Дятлових. Цей птах є постійним мешканцем Національного природного парку "Пуща Радзівіла".

Як зауважують у НПП, його присутність свідчить про багатство та гарний стан місцевих лісових екосистем.

Дятел забезпечує житлом (дуплами) дрібних птахів, зокрема синиць і мухоловок. Окрім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників - попелиць, гусінь метеликів і комах, які живляться деревиною (вусачів, златок, короїдів, мурах тощо). Якщо навесні та влітку основу раціону дятла складають тваринні корми, то восени і взимку птах переходить на рослинну їжу. У хвойних лісах його основним кормом є насіння сосни, ялини й модрини.

Дятел звичайний – середнього розміру птах із чорно-білим оперенням і яскраво-червоними плямами на череві та підхвісті. Довжина тіла становить 22-27 см, розмах крил – 42-47 см, вага складає 60-100 г. Верх голови, спина та надхвістя - чорні з синюватим блиском. Лоб, щоки, плечі - бурувато-білі. Хвіст - чорний, за винятком двох крайніх стернових пір'їн, які білого кольору. Райдужна оболонка ока - коричнева або червона; дзьоб - свинцево-чорний; лапи - темно-бурі.

Птах - досить галасливий. Його голос можна почути в будь-який час року з різних причин: шлюбне збудження, територіальна суперечка, переляк або демонстрація гнізда. Вокалізація самців і самиць не відрізняється, хоча самці в цілому кричать частіше й інтенсивніше. Найчастіше можна почути різке й уривчасте «кік» із деякими модифікаціями.

Як зауважують у нацпарку наприкінці, попри те, що дятел звичайний є поширеним видом і його чисельність стабільна, у НПП "Пуща Радзівіла" потрібно докласти зусилля для підтримання природного середовища існування. Збереження старих дерев і різноманіття лісових біотопів є ключовим для того, щоб цей птах продовжував виконувати своє важливе екологічне значення.